Вступила в отношения и начались проблемы со здоровьем

Прежде всего. успокойтесь и не накручивайте себя.
Вы, скорее всего, очень тревожная личность.
Нет, не может организм отговаривать быть вместе с любимым человеком.
Но может быть другое. У Вас, скорее всего, сейчас еще продолжается стадия влюбленности. Вы постоянно думаете о любимом человеке, боитесь его потерять, целиком фиксируетесь на нем.
Я права или это не так?
Как правило, подобные состояния часто сопровождаются соматическими (телесными) симптомами. Могут быть головные боли, расстройства ЖКТ, усиление сердцебиения и т. д.
Как правило, соматические симптомы - это защитная реакция, помогающая психике справиться с повышенной тревогой.
Находясь в отношениях с мужчиной, Вы включились в него и стали отдавать полностью себя и свою энергию. Чтобы замкнуть этот круг, нужно перестать отдавать себя мужчине в полной мере. А для этого нужно внутренне вырасти из влюбленной девочки, и весь тот ресурс, который Вы отдаете другим, начать отдавать себе.
Вам в отношениях нужно научиться заботиться о себе: слушать себя, свои желания.
Вам нужно в отношениях фиксироваться на себе, думать о себе, т. е. не полностью растворяться в мужчине.
Вы можете обратиться к психологу. Но в такой ситуации психотерапия должна быть направлена не на раскачивание защит, а на разворачивание к себе. Тут уже должен быть индивидуальный подход, учитывая конкретно Вашу ситуацию.

Вітаю!
Ви дійсно налякані тим, що відбувається з вашим тілом. Стосовно проблем зі здоров'ям, то тут потрібно розібратися з відповідними фахівцями, дослідити причини захворювань. Якщо мова йде про регулярні цистити, то справді одна з частих причин - це потрапляння бактерій з ануса до уретри під час сексу, навіть якщо обидва партнери мали гігієну до сексу. Це може бути пов'язано з анатомією тіла, коли анус і уретра дуже близько знаходяться, або ж певні пози не підходять, бо в них швидко переносяться бактерії з ануса до уретри. Поговоріть про це з гінекологом, лікар знає як підтримати організм в такому випадку.
Якщо органічні причини буде виключено, тоді потрібно буде дослідити чи є психологічні причини хвороб організму.
Але звісно, що тілесні хвороби дуже впливають на емоційний стан, тому варто якнайшвидше зрозуміти в чому причина.

Здравствуйте, Анастасия. Вас терзают сомнения на счет того, Ваш это человек или нет, и это может сильно утомлять.

Вы пишете о том, что этот человек хорошо к Вам относится:

Вроде бы все прекрасно, он замечательный человек, заботливый, любит меня, в общем первые отношения в которых ко мне так относятся.

Но при этом Вы не поделились тем, как Вы к нему относитесь. А Вам этот человек нравится?

К слову это не первые мои отношения а также не первый половой опыт поэтому на это я никак списать не могу.

А как относились к Вам в предыдущих отношениях?
И как Вы относились к партнеру в предыдущих отношениях?

И вот последнее время меня очень терзают мысли, что возможно это не мой человек и организм кричит мне об этом. Хотя я категорически не хочу об этом думать ведь кажется первый раз в жизни я нашла действительно своего человека, но почему-то эти мысли сжирают меня.

Ваши сомнения и сигналы Вашего организма не беспочвенны, но чтобы понять, в чем причина, нужно разбираться подробнее.

Если Вам откликается, ответьте, пожалуйста, на мои вопросы, чтобы продолжить обсуждение и приблизиться к лучшему пониманию

что делать

Доброе утро, Анастасия!

Это просто совпадение или мои мысли все же не напрасны?

Придерживаюсь той точки зрения, что любые ваши мысли и эмоции - не напрасны(!)
Каким-то образом вы усматриваете связь между возникшими проблемами со здоровьем и отношениями с парнем. Поэтому оправдано разбираться в ситуации и в том, что происходит с вами.
Хочу уточнить, что вам говорят врачи-специалисты по поводу воможных ПРИЧИН проявившихся недугов?

С точки зрения психолога вызывает интерес вот этот аспект, как начальный для сотрудничества с вами -

Вроде бы все прекрасно, он замечательный человек, заботливый, любит меня, в общем первые отношения в которых ко мне так относятся.

С этим парнем все замечательно, по вашим словам, а как было ранее? Можно предположить, что не так радужно...

Далее.

И вот последнее время меня очень терзают мысли, что возможно это не мой человек и организм кричит мне об этом.

Прислушайтесь к себе и, возможно, обнаружите не только явные, то есть на поверхности лежащие сомнения по части здоровья, но и еще другие - не явные...

Хотя я категорически не хочу об этом думать ведь кажется первый раз в жизни я нашла действительно своего человека, но почему-то эти мысли сжирают меня.

Ни в коем случае не стоит гнать эти мысли прочь. Наоборот, стоит их признать, то есть признать их право на существование... И прожить(!)
Ваше категорическое нежелание об этом думать может свидетельствоать о чрезвычайно завышенной значимости для вас отношений, как будто, если не он, то и жизни себе не представляю.

Сильная влюбленность, кстати, может застилать от восприятия СОЗНАНИЕМ многие важные элементы реальности. В то время, как наше бессознательное ничего не упускает из виду. Фиксирует и запускает реагирование на телесном уровне.

Посоветуйте, что делать.

В любом случае, то есть вне зависимости от того, что вам скажут врачи, обратиться к психологу индивидуально(!) Есть над чем поработать.

Доброго дня Анастасіє!
Якщо я правильно зрозуміла, попередні стосунки з чоловіками були не дуже вдалими? Адже, Ви пишете, "...Вроде бы все прекрасно, он замечательный человек, заботливый, любит меня, в общем первые отношения в которых ко мне так относятся....
ведь кажется первый раз в жизни я нашла действительно своего человека, но почему-то эти мысли сжирают меня"
Тобто, в попередніх стосунках, було більше неприємностей з хлопцями?
Якщо це так, тоді причина Ваших теперішніх проблем зі здоров'ям можуть дійсно торкатися нових стосунків. Не хлопця, безпосередньо, а саме його ставлення до Вас. Чому?
Для того, щоб я могла дати свою обгрунтовану відповідь, мені потрібно мати дещо більше інформації про Вас та Ваших батьків. Чому? Поясню. Бо саме в дитинстві від батьків ми переймаємо певну модель поведінки та схему самих стосунків між коханими людьми. І якщо, наприклад, у нас є схильність швидко прив'язуватися, як це не дивно, але гарне ставлення до нас цю саму прив'язливість може несвідомо підсилити. Але ж тенденція до "залипання" - це шлях до співзалежності. Тобто, дуже руйнівний процес. І тоді, на рівні психо-соматики можуть "включатися" хвороби, щоб нас трошки відсторонити від самих стосунків, загальмувати швидку закоханість і дати нам можливість ці самі стосунки з людиною, яка до нас гарно ставиться, зберегти.
Які стосунки між Вашими батьками?
І чи були між Вами та ними довірливі стосунки в дитинстві і на скільки?

Відредаговано автором 23-02-2025 13:19:08

Вы пишите, что это первые отношения, где

он замечательный человек, заботливый, любит меня, в общем первые отношения в которых ко мне так относятся.

.
Какие у вас были ранее отношения?
Какие мысли и переживания у вас возникают в нынешних отношениях?
Что для вас означает, что это первые отношения, где вас любят и заботятся о вас?
Какие отношения с родителями?
Возможно подсознательно есть какие-то страхи, особенно, если вы не были и не умеете быть в отношениях с хорошим отношением к вам

Добрый вечер!

Для начала важно исключить медицинские причины, пройти полное обследование. Если со здоровьем все в порядке, можно задуматься о психосоматике: тело часто реагирует на стресс, даже если сознательно вы его не замечаете.

Попробуйте проанализировать, есть ли в отношениях моменты, которые вас тревожат или подавляют, возможно, что-то вызывает внутренний конфликт и организм сигнализирует об этом.
Можно исследовать, какие именно переживания сопровождают ухудшение самочувствия, возможно есть внутренний страх перед близостью (не столько физической, сколько эмоциональной), и тело реагирует, создавая «препятствия» через болезни. Стоит обратить внимание, нет ли напряжения в отношениях – может вы боитесь потерять партнера, разочаровать его или не до конца доверяете. Не подавляете ли вы свои чувства и желания, не жертвуете ли собой в этих отношениях?
Если вы продолжаете сомневаться и тревожиться, стоит обсудить это с психологом на индивидуальных консультациях.

Иногда так бывает, что если не было опыта хороших отношений, то они могут пугать. Ведь в отношениях, где нет достаточного внимания, любви и заботы, может быть плохо, но там привычно, знакомо и психика знает, как там взаимодействовать с другим. В хороших отношениях, по идее, можно и нужно было бы расслабиться и получать удовольствие, но не получается, поскольку там все незнакомо.
Плюс вы описываете, что раньше никогда не стремились в отношениях, а тут прямо постоянно хочется быть с МЧ и все отошло на задний план. Хотя отношениям всего ничего - 4 месяца. И это может пугать - а вдруг все изменится, а вдруг вас бросят, а вдруг где-то подвох кроется. И какой-то внутренний страх, тревога сильная находят выход в болезнях.
И это запрос на психотерапию - понять, что с вами происходит, прожить прошлый опыт, избавиться от страхов

страх з попередніх стосунків залишається

Як вважаєте, чи може Ваш страх зближення через попередній досвід виливатися зараз в фізіологічні симптоми? Перше що спадає на думку

Насправді, Ви абсолютно праві, щодо того, "що всі причини моїх нездорових стосунків йдуть саме з дитинства".
Завдяки Вашій щирості я ще більше стверджуюся у своїх припущеннях. На мою думку, всі Ваші хвороби - це психо-соматика.
Психо-соматика "включається" тоді, коли накопичилася величезна купа внутрішніх питань, з якими потрібно розібратися, але з якоїсь причини, цього ще не трапилося.
Ви пишете, що батько був байдужим до Вас, багато пив і сварився з мамою. Але ж батько - це перший чоловік в житті дівчинки. І сприймається як зразок ставлення чоловіків до неї. Окрім того, маленька дитина, прагнучи батьківської любові, тисячу разів може шукати причину нелюбові до себе, але...
не в дорослих, а у собі. Бо так влаштована психіка дитини, що все що роблять батьки, так і повинно бути. А отже, щось не так робить вона сама. І, як Ви розумієте, це не підвищує самооцінку. А коли відсутнє відчуття впевненості, захищеності та гармонії, поруч завжди опиняються ті, які, відповідно підсвідомій моделі поведінки "я якась не така", "я недостойна", "я винна", повторюють по суті модель поведінки
батьків...
Власне, саме тому, всі попередні стосунки, по суті, були аб'юзивними.
А коли трапився хлопець, що не співпав з підсвідомим шаблоном, організм міг "забуксувати" не розуміючи, що відбувається з Вами... Окрім того, як на мене, потрібно окремо звернути увагу на те, що на початку всі хлопці ставилися до Вас гарно, а от потім... Тобто, складається враження, що з моменту поглиблення відносин, включається якась внутрішня програма, що стосунки з хлопцями "підлаштовує" під певний шаблон, що закарбувався з дитинства: скандали, п'янки, зради, байдужість та нехтування одне одним. До речі, хвороби можуть бути ще наслідком величезної кількості не лише придушених страхів, але і небажання відкрито бачити недоліки характеру та поведінки теперішнього хлопця. Тобто, певної ідеалізації та самообману, що зачасти призводить до сильних помилок та розчарувань: "було багато моментів, які мені не імпонують і які я не розділяю"
І все б нічого, але психо-соматика має певні особливості. Якщо ми довгий час нехтуємо підказками свого організму, ці самі "натяки" та "підказки" можуть призвести до більш серйозних
хвороб та проблем. Я б все ж Вам радила записатися на індивідуальну консультацію, щоб налагодивши зв'язок з підсвідомістю, не лише точечно знайти причину хвороб, але і трансформувати ці причини у особисте щастя.

Відредаговано автором 23-02-2025 19:18:17

Найімовірніше, через оцю модель побудови прив'язаності

Але звісно страх з попередніх стосунків залишається. Наприклад, мене постійно терзають думки, що він може мені зрадити або я швидко йому набридну, хоча приводів для цього немає.

Мені здається що я не хочу проводити час ніде і ні з ким окрім нього, хоча він ніколи мені нічого не забороняє і навпаки підтримує щоб я провела час десь без нього. Я завжди дуже сильно привʼязують до людей, і це стосується не лише відносин.

і страх втратити НАЙДОРОЖЧЕ за саме життя для вас, виникають проблеми зі здоров'ям(!)
Ви звузили своє буття навіть не до однієї людини. Скоріше, до принесення себе в жертву на вівтар стосунків, відмовившись від усього, чим цікавились і що цінували раніше. А це дорівнює втраті себе. На жаль, мусимо цей факт визнати.
Корені проблеми, судячи з ваших спогадів, містяться в дитинстві.

Отже, поки не стало пізно, потрібно виправляти ситуацію. В терапії вчитись і повертати СОБІ себе(!), бо здорові стосунки можливі лише за умови, коли партнери цілісні і наповнені, коли в хорошому розумінні самодостатні.

Добрый день, Анастасия!
Начнем с того, что совпадений НЕ БЫВАЕТ. Это миф. Все имеет свои закономерности, взаимосвязи, причины и следствия. Все.
Это может быть и защитной телесной реакцией на парня. И проявлением блокирующего маминого отношения к Вам лично, и к Вашим отношениям также. И чем-либо еще.
Но найти настоящую причину, тем более при сильной психологической травмированности, которую очевидно имеете, Вы сможете лишь на глубокой психотерапии с психологом. В переписке подобное не определить.