Незнаю як правильно реагувати на вчинок чоловіка

Question

Доброго дня, сьогодні у мого чоловіка день народження, але між нами сталась прикра ситуація. Ми ще раніше домовились не святкувати наші з ним дні народження з родичами, тай взагалі особо не святкувати. З моїм так і відбулось, а коли дійшла черга до чоловіка, то мене сьогодні поставили перед фактом, що він їде в баню(це давня компанія його тата, там одні старші дядьки) із за того що я хвора і ми разом поїхати не можемо, то він поїде з іншими людьми, не святкувати, а просто попаритись. Мене чомусь це образило, ми посварились, настрій тепер спорчений у обох. В ході розмови він сказав, що да, він про мене не подумав, захотів його відсвяткувати так, як йому хочеться. Я намагалася йому пояснити, що мене це ображає, бо я відчуваю себе непотрібною, що зі мною не хочуть розділяти цей день, щей поставили перед фактом за декілька годин перед виїздом. Він в свою чергу мені каже, що щиро не розуміє чому так і що я веду себе не справедливо, коли я запитала в нього прямо, а як би ти себе почував, якби був на моєму місці? Чіткої відповіді, я не отримала, сказав, що от коли буде на моєму тоді і побачить. Що нам робити в цій ситуації? Чоловік почав казати то тоді давай вечором щось зробимо разом або завтра, але в мене вже немає бажання нічого святкувати, я людина пряма і проста і щира, я не можу поняти чи до мене щиро ставляться чи ні, чи можливо в цьому немає нічого такого?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Accepted Answer

[quote]Я доволі часто відчуваю себе непотрібною у відносинах[/quote]
Знаете ли вы, какие именно действия, проявления мужа дали бы вам ощущение, что вы нужны мужу?

Как в целом он проявляет к вам свои чувства?

[quote]я не маю ініціативи зі сторони чоловіка проводити зі мною час, принаймні я так відчуваю[/quote]
Так все же инициативы нет или она есть, но вам мало и вы чувствуете, что ее как будто нет?

По поводу того, что муж не подумал и предупредил, то это правда неприятно и обидно. И вполне нормально сказать про свои чувства, без критики мужа.

[quote]можливо моя проблема в тому, що я так не вмію і пора мені почати думати за себе в чершу чергу, а не за інших?[/quote]
Это хорошая мысль для размышлений и анализа того, насколько вы заботитесь о самой себе.
Ведь когда мы ставим себя на последнее место, делая все для других, то ожидаем, что и другие будут также. А они могут не хотеть и это нормально. А становится обидно.

[quote]Просто після такого вчинку, я почала задумовуватись чи мені взагалі треба такі відносини, де я маю вимагати до себе уваги.[/quote]
Этот момент важно детально разобрать. Правда ли есть большие проблемы с вниманием мужа к вам, либо же есть какие-то ожидания, установки про то, какими должны быть отношения и не факт, что они соответствуют тому, как должны выглядеть отношения между двумя взрослыми людьми. Ведь часто так бывает, что один ждет от партнера много внимания, ревнует к каким-то делам или друзьям, болезненно реагирует, если партнер чем-то занят в одиночку либо с друзьями, ждет, что партнер догадается о желаниях, чувствах, вместо того, чтобы напрямую сказать.

В целом, если мысли закрадываются, а нужны ли отношения, то это повод тщательно разобраться в отношения и себе, поскольку явно вы очень сильно задеты поступком мужа и много эмоций.
В идеале, хорошо бы с психологом индивидуально поработать




 Відредаговано автором 28-12-2024 22:00:03

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Насколько часто случаются ситуации, что муж ставит вас перед фактом в последний момент?
Договорились праздновать дни рождения с родными это прямо договорились и оба согласились, все довольны? Или кто-то настоял, второй решил не спорить? 
Как часто вы ощущаете себя ненужной?
Насколько вы с мужем имеете личное пространство каждый? (свои друзья, время для себя, прогулки без партнера).
В целом, это день рождения мужа и он правда имеет полное право отпраздновать его, как он хочет. С одной стороны, жаль, что в последний момент сказал. И вы можете договориться, что такие вещи будут обсуждаться заранее. С другой стороны, баня это не ж не весь день с ночевкой. В чем проблема вначале баня, потом вечером с вами ужин?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Олю!
[quote]він їде в баню(це давня компанія його тата, там одні старші дядьки) із за того що я хвора і ми разом поїхати не можемо[/quote]
Давайте з'ясуємо факти реальності. Це дозволить нам дивитись на події і на мотиви кожного з вас більш об'єктивно. 
Тому уточнюю, ви дійсно хворієте і не маєте змоги виходити здому, аби не погіршити свій стан і не наразити інших?

[quote]Мене чомусь це образило, ми посварились, настрій тепер спорчений у обох.[/quote]
Спробуємо розібратись, що криється у вашому "ЧОМУСЬ."
Розкрийте, будь ласка, що саме вас образило по пунктах?
Якщо мали на увазі ось це [quote]Я намагалася йому пояснити, що мене це ображає, бо я відчуваю себе непотрібною, що зі мною не хочуть розділяти цей день, щей поставили перед фактом за декілька годин перед виїздом.[/quote], то, може, виникли доповнення...

До речі, в парі люблячих партнерів реакція одного могла бути іншою. Наприклад, порадіти за коханого/кохану, якщо йому/їй вдасться відсвяткувати ДН.
Між іншим, домовленності в парі можуть переглядатись. І бажано  про це говорити відкрито, доносячи партнерові нове ставлення. На жаль, між вами така традиція ще не започаткована. Можливо, зробити це час настав - як вважаєте? Таке рішення створить грунт для виходу із сварки.

[quote]Я намагалася йому пояснити, що мене це ображає, бо я відчуваю себе непотрібною[/quote]
Знову уточнення. Відчуття себе непотрібною хронічне чи лише через останній випадок?

[quote]Що нам робити в цій ситуації?[/quote]
Один з варіантів чоловік вже запропонував - [quote]давай вечором щось зробимо разом або завтра[/quote] Наразі, доволі непоганий варіант.

[quote]я людина пряма і проста і щира, я не можу поняти чи до мене щиро ставляться чи ні, чи можливо в цьому немає нічого такого?[/quote]
Звертає на себе увагу ваше визначення своїх якостей - пряма, проста і щира. Начебто, це мало забезпечити розуміння, однак його не сталося. В такому разі варто слухати своє серце, власну інтуїцію, коли дивитесь чоловікові в очі, коли чуєте його голос, коли бачите його дії, спрямовані на вас. Що вони вам кажуть?

Наостанок спитаю. Чи потрібно вам, аби чоловік вибачився за те, що вчасно з вами не проговорив свої плани щодо дня народження?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]можливо моя проблема в тому, що я так не вмію і пора мені почати думати за себе в чершу чергу, а не за інших?[/quote]
До речі, слушна думка. І це не про егоїзм. Це про здорове почуття самоцінності(!) При цьому не йдеться, щоби за рахунок інших.
Поміркуйте - на рівні поведінки як може виглядати змінений підхід? 

[quote]Я вже не вперше почуваю себе не потрібною.[/quote]
Якщо виходити з аксіоми відносин - до нас ставляться так, як ми це дозволяємо - то, виходить, що варто нарощувати ту ж саму самоцінність, щоби в оточуючих не виникало спокуси нехтувати вами(!) 

[quote]Просто після такого вчинку, я почала задумовуватись чи мені взагалі треба такі відносини, де я маю вимагати до себе уваги.[/quote]
От вимагати уваги до себе, просити про увагу - шлях невдячний і руйнівний для відносин. На противагу йому доречно: аналізувати події, давати їм оцінку, робити висновки і відповідним чином діяти. 

Традиційне ставлення чоловіка до вас може природним шляхом змінитись на краще в разі... якщо зміниться ваше ставлення до себе(!) 
Це я про особистісні трансформації. Поступово, проте неухильно. Коли ваша наповненість, самодостатність, задоволеність собою будуть щиро і відкрито транслюватись навколишньому світу.

Для цього потрібно буде розібратись із вашим усталеним відчуттям себе, самооцінкою і тими установками, якими користуєтесь на даний час. Наразі краще долати цей шлях у співпраці з психологом. Відредаговано автором 28-12-2024 19:08:44

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Незнаю як правильно реагувати на вчинок чоловіка

Відповіді психологів