дереалізація та деперсоналізація

Нещодавно, а якщо бути точніше 5 листопада цього року у мене стався напад дереалізації та деперсоналізації, і мені страшно від цього стану.Зараз стало трішки краще, але відчуття та страх все одно залишилися.Мені важко зосередитись на своїх діях чи думках через те що я постійно думаю про це думаю і не можу сконцентрувати свою увагу на чомусь іншому.Я пишу сюди в надії отримати поради для вирішення цієї проблеми від професійних фахівців.
Як і чому це сталося?
Цей стан виник у мене під час перегляду фільму в моєму навчальному закладі, але до того як це сталось я дуже сильно хвилювалась, і саме через це хвилювання у мене з\'явився сильний стрес а потім самі симптоми дереалізації та деперсоналізації.Все почало здаватися нереальним, дивним, чужим і тд, але я розуміла де я, хто я, де та хто мої друзі, проблема полягала лише в тому що я цього не відчувала, і це мене лякало.Все почало виглядати так ніби я в якомусь фільмі або ж театральній виставі і все навколо є декораціями.У мене відразу почали з\'являтися думки про те, що я божеволію, я зараз зроблю щось жахливе, я втрачаю пам\'ять, я померла і мене насправді не існує, я боялась що я забуду про те хто я є, або ж я забуду хто мої родичі чи мої друзі, боялась що якщо розповім про те що я відчувають мене будуть вважати божевільною і відправлять у псих лікарню і тд. І думка про те що я божеволію бентежила мене більше всіх, гадала що коли розповім про це то всі від мене відвернуться та покинуть мене і я буду геть сама.
Зараз як я вже і писала стало трохи краще, але відчуття все ще є.Зараз мене не покидає відчуття того що я загубилась в часі, а також з\'явились екзистенційні думки про життя які мене лякають, і я не хочу про них думати.
Коли у мене стався напад то я не могла зрозуміти що це таке і чому воно з\'явилося, тому через деякий час я почала шукати відповіді на це в інтернеті і виявилось що цей стан називають дереалізацією та деперсоналізацією, і це доволі поширена проблема серед людей про яку мало хто говорить.Так от, я почала шукати причини цього розладу, і більшість говорило про те що цей стан є симптомами тривоги, і ця інформація дала мені зрозуміти що скоріш за все ці симптоми виникли саме через мою надмірну тривогу в той день.Також люди які змогли позбутися від цього кажуть що ці симптоми ніяк не впливають на пам\'ять і вони не зроблять людину божевільною, і це дає мені надію, кожен раз я плачу коли чую ці слова.Я справді хочу одужати і жити нормальним життям, хочу відчувати радість та задоволення та всі інші емоції, проте я розумію що для цього треба щось робити а не просто сидіти та очікувати що станеться якесь чудо.
Зараз я намагаюсь робити щось кожен день, спілкуватися з людьми по можливості, намагаюсь налагодити сон та збалансовано харчуватися.