Question by:
Helya
Age:
22
Тривожно через те, що не маю партнера
Вітаю! Мені 22 роки і зараз я просто в застої. Роботу шукаю, але туго з цим. Друзів не маю. Хлопця теж. Я ніколи нікуди не ходжу, сиджу вдома. Мені дуже важко проявляти себе, поводитись відкрито, щоб люди тягнулися до мене. Я не страшна і не погана людина, але справа звісно не в цьому, це просто дурні кліше, справа в тому, який ти всередині, а я цю середину нікому не можу показати. Не знаю чи може це у мене хибні уявлення про себе, чи як, чому ж тоді майже ніхто ніколи не дивився навіть на мене в плані романтичному. Мене ніхто навіть за руку не тримав ніколи.
Ударом щоб написати сюди стало те, що моя подруга вийшла заміж сьогодні. Ми вже не спілкуємося, але я рада за неї. Але тут і заздрість, на жаль. Я не хочу одружуватись, я хочу когось поряд, на кого можна покластися, когось, окрім батьків. Щоб любити когось. І щоб любили мене. Я це пишу і плачу бо розумію наскільки я ущербна, адже навіть до живого психолога звернутися не можу, бо пробувала і мої відповіді звучать не щиро, так ніби це все великий жарт я розповідаю і це мені не подобається, бо применшує проблему. Відкритися мені дуже важко. Я була у психіатра і пʼю антидепресанти, але навіть тоді я лікарю розповідала про свій стан несерйозно, а ніби це так якась тупа історія. Так, я пʼю таблетки в це супер, бо мені більше не хочеться зникнути, але життя і мене так і не зʼявилось. Я прошу гроші у батьків, відпочиваю з батьками, все роблю з ними. Я їх люблю, і розумію що треба час проводити з ними теж, але хочеться мати когось, щоб бути з ним.
Я знайомилась з хлопцями через сайти знайомств, мені не зайшло, там не ті люди, що я їх чекаю у своєму житті, а в житті де їх шукати, друзів, потенційних партнерів? Як мінімум треба виходити з хати і не соромитись себе, а я не можу зробити ні те, ні інше. Я тікаю коли в закладі хлопець бариста, я соромлюсь хлопців, але прагну їх уваги.
Які перші кроки можна зробити щоб стати нормальною людиною я так задовбалася вже соромитись себе я не памʼятаю себе інакшою і боюсь що це у мене такий характер і якщо це так тоді такого життя я не бажаю
Ударом щоб написати сюди стало те, що моя подруга вийшла заміж сьогодні. Ми вже не спілкуємося, але я рада за неї. Але тут і заздрість, на жаль. Я не хочу одружуватись, я хочу когось поряд, на кого можна покластися, когось, окрім батьків. Щоб любити когось. І щоб любили мене. Я це пишу і плачу бо розумію наскільки я ущербна, адже навіть до живого психолога звернутися не можу, бо пробувала і мої відповіді звучать не щиро, так ніби це все великий жарт я розповідаю і це мені не подобається, бо применшує проблему. Відкритися мені дуже важко. Я була у психіатра і пʼю антидепресанти, але навіть тоді я лікарю розповідала про свій стан несерйозно, а ніби це так якась тупа історія. Так, я пʼю таблетки в це супер, бо мені більше не хочеться зникнути, але життя і мене так і не зʼявилось. Я прошу гроші у батьків, відпочиваю з батьками, все роблю з ними. Я їх люблю, і розумію що треба час проводити з ними теж, але хочеться мати когось, щоб бути з ним.
Я знайомилась з хлопцями через сайти знайомств, мені не зайшло, там не ті люди, що я їх чекаю у своєму житті, а в житті де їх шукати, друзів, потенційних партнерів? Як мінімум треба виходити з хати і не соромитись себе, а я не можу зробити ні те, ні інше. Я тікаю коли в закладі хлопець бариста, я соромлюсь хлопців, але прагну їх уваги.
Які перші кроки можна зробити щоб стати нормальною людиною я так задовбалася вже соромитись себе я не памʼятаю себе інакшою і боюсь що це у мене такий характер і якщо це так тоді такого життя я не бажаю
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
