Боюся, що в мене нічого не вийде і заздалегідь впадаю в паніку

Доброго дня.
Я вирішила долучитися до ЗСУ, до однієї з найкращих бригад. Це дуже свідоме рішення, я довго готувалася до цього. І вони будуть раді мене прийняти, але для цього треба пройти поліграф.
Я дуже потужний тривожник. Сама думка про це мене жахає. Я перестаю вірити в те, що мені реально немає чого приховувати. Я ніякий не спецагент рф, але коли я думаю, що буду відповідати на ці питання під час тестування на поліграфі, я сама перестаю вірити, що зі мною все гаразд. Я починаю вірити, що зі мною абсолютно все не так і не довіряю самій собі. До самого тестування два тижні, але я вже тривожуся і майже кожного дня плачу від цього.
В мене були надскладні стосунки, вони мене спустошили за останні півтора роки. І дуже сильно похитнули мою самооцінку і самоцінність. Підготовка до ЗСУ - це те, що давало мені сили пережити це все. Якщо я завалю поліграф, в мене не залишиться нічого в житті, що давало б опору. Це наразі для мене - моя ментальна фортеця. Я ніби не бачу ніякого іншого джерела ресурсу. І ніякої іншої можливості подолати складний період. Я стільки сил в це вклала, що засипатися на поліграфі при тому, що я реально нічого осудного по факту не зробила, - це було б жахливо. Я боюся, що я остаточно зламаюся до самої основи тоді.
Мені важливо зараз це все проговорити комусь, хто мене не знає. Я дуже вдячна, якщо ви дочитали до цього моменту. Я поставила ніби все, що маю зараз, на кон, і у разі поразки, втрачаю всі життєві орієнтири.
Мені не можна буде пити заспокійливі перед тестуванням. Навіть вітаміни. Якщо є поради, як справитися з такою крайньою тривогою без медикаментів, напишіть, будь ласка. Медитації я пробувала - не дає ніякого ефекту, я не можу всидіти на одному місці.