Закохання в начальницю та емоційна підтримка.

Доброго дня. Пишу, бо хочу краще зрозуміти свій стан і реакції.
На роботі є жінка — моя начальниця — яка мене дуже сильно зачепила. Мене не лякає, що вона жінка: я давно усвідомлюю, що мені подобаються жінки, можливо, навіть більше, ніж чоловіки. Мені подобаються її характер, манера говорити, впевненість, зовнішність. Вона старша за мене приблизно на 12 років, досить жорстка, серйозна, інколи агресивна, але харизматична і сильна. Вона ніби той образ людини, якою я сама хочу стати: сильною, незалежною, впевненою.
Мене лякає не сама симпатія, а те, наскільки швидко і глибоко вона виникла, хоча ми майже не знайомі. Це не схоже на мої звичні реакції, бо раніше мені подобалися здебільшого ті люди, які були до мене добрі або піклувалися про мене, а тут цього не було.
Можливо, це пов’язано з тим, що в моєму житті не вистачало батьківської турботи, особливо материнської фігури. Також я чула багато разів, що я сама «домінантна», але завжди ніби несвідомо шукала когось сильнішого за себе, поряд із ким могла б відчути себе слабшою, довіритися, навіть «підкоритися». При цьому я боюся втратити контроль над собою та потрапити в емоційну залежність.
Я також помічаю в собі страх прив’язуватися до людей: для мене прив’язаність часто асоціюється з болем, залежністю і втратою себе. Але водночас я дуже хочу мати людину, якій змогла б довіряти без негативних наслідків — як наставниці, опори і, можливо, партнерки.
Розумію, що робота і начальниця — це небезпечна та неекологічна ситуація для таких почуттів, тому я не планую нічого робити. Я просто хочу зрозуміти, що зі мною відбувається і як із цим правильно обійтися.
Питання до Вас:
1. Що це може означати з точки зору психології?
2. Як безпечно прожити цю симпатію й не нашкодити собі? А той в мене вже були епізоди.
3. Як навчитися будувати довіру та прив’язаність без страху втратити себе?
Буду вдячна за вашу думку.