Втрата близького

Добрий день ! Пішла в кращий світ моя мама 9 днів тому. Прожила довгий вік. Рік тому я забрала її до себе. Але померла вона, коли поряд мене не було, хоча я бачила, що вона згасає і дні вже злічені. Я поїхала за 200 км на заплановану на зустріч з чоловіком і вирішити питання по деяким справам. Обійняла, поцілувала , сказала, щоб вона добре їла, бо апетит був поганий і чекала мене, я буду через 3 дні. І поїхала.... вона на другий день стало важкувато дихати і вона попросила онука, мого старшого сина, щоб він дзвонив мені і я їхала до неї. А я сказала, що не можу, бо немає чим їхати з села в ніч і що я буду за 2 дні. Син викликав швидку, забрали в лікарню і через 3 години її не стало. Я відчуваю себе винною, що поїхала, що не була поряд, що не збрехала, що їду, щоб заспокоїти, що дратувала на її старечі капризи, не хотіла сидіти і слухати її скарги на життя.....а ще, що вона померла, а паралельно живу, дивлюсь фільми, намагаюся сміятися, ходжу з дітьми на гуртки, виграла її речі та дещо викинула.....