Як пережити біль за колишніми відносинами?

Я розійшлась з хлопцем місяць тому. Сьогодні я зустрілась зі своїм колишнім, забрати ключі від квартири. І в цей день він мені почав писати «давай почнемо все заново». Я йому почала писати чітко що так не буде, я тебе не кохаю і це кінець, прийми це. І ось я зустрілась з ним, він не хотів віддавати мої речі, плакав, просив повернутися. Я була непохитною, кажу віддавай речі, хай я буду сукою, але так краще буде. Пропонував одружитися. Ми розʼїхалися, пізніше він почав писати, я його заблокувала. Але потім мені моя подруга сказала, шо краще може пояснити чому так сталось. Ну я вже ввечері зателефонувала йому. Пояснила все, згадала ті ключові моменти які згадалось в той момент, кажу так і так. Розказала як мені було погано від його слів «перелюблюю» і відповідь на моє «скучаю». Наче зрозумів, хоч і не до кінця. Але наче завершили розмову нормально. Але через деякий час знову телефонував. Я вже взяла трубку і просто вже криком йому казала, що забудь мене. Він каже дати йому ще шанс, кажу що я тобі занадто багато разів його давала. Кричала забудь мене і живи далі, і вибила.
Я стояла на своєму, бо я його більше не кохаю і не бачу з ним майбутнє. От в мене і питання: чи все відносно вірно я зробила? Ну в сенсі чи поавильно що я йому сказала ці слова? Хоч і розумію якщо не правильно то не повернеш, але я йому дала знати що і як.
Я в цей день вдома просто плакала. Ці сльози за біль за нього, як йому боляче. За ту біль яку він мені причинив. За все хороше яке у нас було. Але я до нього не повернусь. Я не хочу бути з ним. Ми занадто різні, я це зрозуміла.
Просто як не переживати за нього? Я це найбільше боюсь. Я хотіла б йому хоч якось допомогти, але він має справитися сам.