Відносини чоловіка і моїх батьків

Посварилися з чоловіком, через те, що в мого батька сьогодні день народження і я хотіла, щоб ми поїхали його привітати сім'єю ввечері. Коли запитала чоловіка чи прийде він раніше з роботи( він працює сам на себе) то отримала купу негатива, що йому немає коли, що він зайнятий, і що давай він тепер нічого не буде робити, бо треба їхати на день народження. Більш того, я так зрозуміла, що й телефонувати він теж не буде, бо вважає це непотрібним ( своїх батьків теж через раз вітає, батько його був в лікарні на день народження, і він йому не дзвонив). Мені вже не зручно перед батьками, бо щоразу я сама приїзжаю з дитиною. Ніяких конфліктів не було, тиждень тому батьки були в нас в гостях, і все було добре. Мені образливо, що чоловік так ставиться до моїх батьків, адже я допомагаю його батькам завжди, залишаюся на господарстві коли вони хворіють, в якості водія завжди я, коли потрібно їм кудись поїхати, і таких моментів дуже багато. Я навіть більше приймаю участі в житті чоловікових батьків ніж він сам. Як мені реагувати на такі ситуації, можливо я перебільшую і занадто зациклююся на цьому? Може треба спокійніше до цього відноситися? Як навчитися реагувати спокійно на це, бо чоловік своє відношення, я так розумію, що не змінить.