Як справитись самотужки з розчаруванням

Доброї ночі , підскажіть будь ласка, 9 років подружнього життя позаду , 2 дітей від людини яку я вважала коханням усього мого життя, зрада чоловіка, приниження,знецінення, пройшов рік після розлучення , колишній одружився з жінкою з якою зраджував. Постить кругом фото з весілля ,ніби то щасливої сім'ї ....при цьому при спілкуванні із старшою дочкою( 9 років ) хоче все більше щоб дитина сприймала його нову пасію ,і робить все щоб вони здружилися ...я прийняла рішення ,не ставати між дитиною і його жінкою ,і навіть дозволила їм (усім разом) проводити час разом ,коли він приїздить у відпустку ....іноді я даю собі право по плакати ,проживаючи всю ту біль яку він завдав ... Але потім беру себе в руки ,і живу життя далі ...я ніби то готова до нових стосунків ,але бажання як такого немає зовсім ... Я ніби розбилася і не можу зібрати себе до кучі ,як боротись з цим станом ? Як почати знову вірити чоловікам і дати можливість побудувати довірливі відносини ?
На даному етапі,мені часто хочеться змінюватись ... Зачіска,стиль, цілі ,навчання ....чи це нормально?? Я дивлюсь фото до і зараз ,я дуже змінилась в кращу сторону ,але мені іноді так важко , все тягну сама ,здається що ось ось і здам позиції ...але знову встаю і йду далі , на людях посміхаюсь ,але відчуваю що старі рани мене не відпускають ,мене ще це болить ,як свіжа, як з цим боротись ?