Дорослий син не спілкується з батьками

Доброго дня, Син (20 років, студент) не хоче спілкуватися з батьками. Відповідає на повідомлення, які йому подобаються, які ні - не відповідає. Уже півмісяця жодного разу не телефонував. Фінансово повністю залежить від нас. Намагалась пояснити, що мені дуже важливо щоб він зателефонував, бо я хвилююсь за нього, дуже його люблю - він єдиний син. Я розумію, що намагалась купити його любов - придбали йому машину, намагалась щоб він ні в чому не нуждався. Коли були пригоди з придбанням і реєєстрацією авто - телефонував постійно, а зараз - повністю не спілкується, тільки іноді відповідає на повідомлення. Я розумію, що він дорослий, але без підказки він не знає, що потрібно записатись на стрижку чи купити продукти. Ніде не працює та не намагається, як інші студенти десь підзаробити, навчається так собі - не відмінник. Мені дуже боляче, що він так ставиться до мене, хотілось щоб ми були, в першу чергу друзями, щоб ділився своїми планами та радився як краще поступати в різних ситуаціях - але цього немає. Я зараз навіть не знаю хто його друзі, як їх звати.
Моя помилка була тоді, коли він поступив в університет Польші - я психологічно не могла його відпустити - щомісяця їздила до нього, готовила їсти, купляла вкусняшки, і так щомісяця на 1-2 дні їздила. Він мені говорив, що ні до кого так часто батьки не приїзжають. Відповідно - зробила висновки, що потрібно відпускати дорослу дитину, хоч було багато проблем( покинув один університет, вступив до іншого). Зараз їзжу до нього рідше - раз 3-4 місяці , і то він каже що часто. Після останнього разу, коли була у нього, в жовтні минулого року, сказала що приїду - коли запросить. Поки тримаюсь, але хочу поїхати хоч на пару годин щоб впевнитись, що з ним все добре, і може присоромити як так можна поступати з батьками - не телефонувати.
Як відновити або краще сказати налагодити хороші стосунки з сином?