Як перестати жити з думкою, що ти зруйнувала чужу сім'ю, і побудувала свою на чужому нещасті?

Як перестати жити з думкою, що ти зруйнувала чужу сім'ю, і побудувала свою на чужому нещасті? У мене ніколи не складались стосунки, а як складались то не надто довгими вони були, або ні до чого в кінцевому результаті не приводили, чоловік одружуватись не хотів, і я так жити теж не хотіла. Потім познайомилась з одним, який не сказав що одружений, але потім приніс і показав мені свідоцтво про розлучення. Так можливо треба було не погоджуватись, але мій егоїзм взяв гору, на той час мені було 42, він одружився зі мною, я завагітніла. Виховуємо дитину. Але оце порівняння з його колишньою мене турбує, вона дійсно краща симпатичніша ніж я, це дійсно так і є. По друге я уявляю що вона відчувала в цей момент. А особливо уявіть коли він для неї після стількох років шлюбу виявився таким поганим, з іншою сторони, а для мене? А у мене якби не він то я б надалі була самотньою. Дивно якось це все виходить, і мене хвилює. Хоча він ж і мене так може покинути. Не знаю що ще сказати на це, але якщо подумати про це то виглядає це ну не зовсім правильно, особливо у його ситуації, коли він не був розлучений, і причиною розлучення не були сварки, не порозуміння, чи щось інше. Просто він так вирішив, і пішов... Важко ще тому що я усвідомлюю що для мене він хороший чоловік і батько, але ж для колишньої цей вчинок, це ж низько і підло. Не знаю, важко жити з такими думками, особливо коли ставиш себе на місці його колишньої дружини, от коли б він так з тобою вчинив.