Live:
question author 7 hours тому: «Реакція на відповідь № 391583 для Людмила Петровна Колесник Я щиро вдячна за кожну відповідь фахівців, але Ваша мене заділа... Я напевно тепер ро»
Віталія Юріївна Мельник
Віталія Юріївна Мельник 7 hours тому: «Добрий день. Що для вас є правильне русло? Що сталося минулого тижня, що ви захотіли бути з цим чоловіком? Взагалі, мені не зрозумілий тиск чоловіка на вас і його ініціатива.»
Нора Маркман
Нора Маркман 8 hours тому: «Вітаю! Це справді непроста ситуація. Проте, ви вказали в вашому пості що вам не підходить роль коханки і що він не піде зі своєї родини (це, насправді, було б ще тим випробуванням,»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: apatman Age: 25

Тотальний ступір у всьому. Але історія дуже довга і заплутана

Мені 25 років, і я зараз знаходжуся в сильному ступорі. Можливо в мене апатія. Часто прокрастинація. Якось намагаюсь це обхитрити або побороти різними методами, але дуже часто залишається все як і було. В мене батько алкоголік, він п'є кожного дня і напивається до білої гарячки. Він пив завжди, як я його пам'ятаю. Але останніми роками це вже абсолютно тотальний і безжальний рівень. Його батьки живуть у іншій області, і для них він просто святий. На нас батько не реагує, слухає тільки батьків, а ті в свою чергу взвинуваючують мене, матір і сестру у тому, що загубили його сина. Типу це наші проблеми, а вони про це чути не хочуть. Через це усі результати його п'янок ми пропускаємо через себе. Раніше я на це дуже емоційно реагував, але останні роки 2 просто спокійно до цього відношусь - бо він сам обрав на себе цей шлях. Зараз моя роль більше в тому, щоб заспокоювати матір та сестру, і максимум оберігати їх від емоційних зривів. Але після цього я приходжу просто в ступор і не знаю що робити. В сім'ї заробляю лише я, але небагато, як краще розпоряджатися фінансами рекомендую часто теж я, бо за освітою економіст і дуже полюбляю фінансові справи. Але в мене відчуття якогось туману в голові. Не паніки, можливо є трохи відчаю, але таке враження, ніби я сиджу в кімнаті з кам'яними дверима і вони всі наглухо зачинені. Або в глухому тумані. Я хотів би на щось відволіктися, але не маю на що. Вдома я знаходжусь ніби на голках, а де нормально відпочити я не можу собі уявити, бо всі місцини навколо вже переходив і вони вже навіть набридли. Та і не знаю як почати щось, бо сил наче зовсім нема. Фізично ходити гуляти є, а розпочати якусь діяльність - ні. Мрію про якусь власну справу, навіть можливо зараз трохи вже роблю якісь дуже повільні штрихи до розробки, але потім стан туману, відключка свідомості і я знову сиджу і не знаю що і як робити. Є бажання зрушитись з місця, але сил нема. Через це зараз вже страждає моє навчання у аспірантурі - банально не хочеться нічого робити.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?