Розійтися чи спробувати налагодити відносини

Живемо з чоловіком три роки,є дитина 1 рік,Але відносини з кожним днем все гірше.Ще під час вагітності все змінилося,чоловік став байдужий.Перед пологами я лежала в лікарні,він жодного разу не прийшов до мене ,посилаючись на те що краще він заробить гроші тим більше вони нам потрібні ніж потратить час щоб провідати мене.Після народження дитини відносини стали ще гірші.Я постійно з дитиною,він на роботі,приходить пізно і йде рано,майже всі вихідні теж працює.Навіть коли мені потрібно десь терміново піти то треба до сліз вмовляти щоб посидів з дитиною.Коли прошу щоб зробив чоловічу роботу по дому то або забув або нема часу.Мені уваги не приділяє ,каже я втомився ,Я хочу спати.Якщо намагаюсь поговорити він каже все добре,або каже я так втомився що не маю сили говорити.Ми постійно сваримося,він каже що я сама собі накручую.Але це не так,Я бачу байдужість його до сім\'ї,до мене.Йому важливіше що про нього думають оточуючі і він краще і швидше допоможе комусь ,а не мені.Ось ситуація три дні було все добре,він приходив з роботи ми нормально спілкувалися,все наче добре.А вчора прийшов бачу погляд не той ,розмова не та,Я його щось запитую ,а він я так втомився я хочу спати в мене нема навіть сили говорити.І він такий холодний і чужий.Секс раніше був регулярно,зараз він знову я втомився в мене нема сил.Я думаю що в нього хтось є.Запитую напряму каже ні нема,Я просто втомився,якби ти Хоча б день так попрацювала я б побачив би що б ти говорила.Каже що він не такий і таких як він одиниці,він ніколи не зраджував і не буде.Що я сама собі все накручую.Але я бачу явну байдужість до мене.Він це все списує що втомився і на має сил.Я постійно на нервах,часто плачу,доходить до істерик ,які вже майже не можу стримати,дитина зеркалить і теж не спокійна.Вночі погано спить,він псіхує що не дає спати ,а він втомився і хоче відпочити.Коли між нами все нормально то і дитина спить вночі і не капризує вдень.Інколи мені здається що я його просто ненавиджу.Все частіше думаю про те щоб розійтися.Але зупиняє те що можливо це криза сімейних відносин чи дійсно я щось накручую собі,та і дитині потрібен батько адже вона його Дуже любить.А з іншої сторони дитина росте і бачить ці не здорові відносно і це впливає на її розвиток і емоційний стан.Допоможіть розібратися будь-ласка