Live:
question author 3 hours тому: «Реакція на відповідь № 392131 для Ирина Константиновна Зубиашвили А что это за правила?»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 5 hours тому: «Ви дуже багато написали, з чого слідує висновок, що під керівництвом психолога потрібно змінювати світогляд - ставлення до себе, людей та світу. Процес цей досить тривалий. І розп»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 hours тому: «Прочитав, что Вы написали, я поняла, что нужна помощь в восстановлении общения и близости с мужем. Проблема ваших отношений заключается в неумении эффективно общаться не переходя »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Елена Age: 28

Боюсь мужчин, отношений.

Здравствуйте. В мои 28 лет у меня можно сказать не было отношений. Я, конечно, ходила на свидания, были поцелуи. кому то нравилась. Но ничего серьезного не было. Даже до секса не доходило. На фоне этого чувствую свою ущербность, ненормальность, моя самооценка катится вниз . Порой меня охватывает такое отчаяние. Но я понимаю, что виновата я по большей части. Своего первого парня я отшила , хотя он мне очень нравился. Одна часть меня хочет отношений, а другая часть радуется, когда они не получаются. думаю : ух, пронесло .
Мужчины на меня реагируют вроде как. Но так было не всегда. Пока все учились общаться с ними я сидела в стороне. На меня никто не реагировал. Выросло, что выросло. Плюс я была застенчивой. Были обзывательства на счет внешности.
Сейчас я слежу за собой более тщательно, внешне стала лучше. За последние лет 8 внимания стало больше. Но парня за эти годы не было. Были лишь знакомства, общение. С одним парнем общалась 5 лет, но мы были как друзья. Он проявлял внимание. Иногда я позволяла себя обнимать, мы флиртовали и все на этом. Я сама не соглашалась на свидания так как он, во первых, в первый раз скрыл, что в отношениях состоит , во вторых я не могла понять его намерений. Он говорил, что ему нравятся многие, в том числе и я. Казалось он несерьезен. Но такие " отношения" поддерживали меня. Мне казалось я не одна. Я боялась вступить с ним в отношения . Но он был первый парень, от которого мне не хотелось бежать. Но он любил бывшую и вообще был непонятный какой то.
За все эти года знакомства еще были , но ничего из них не вышло. Где то я виновата . отшила их так как не мой тип, но в основном парни были такие, что им все равно на меня было.
Бывает парни берут номер и не перезванивают. Раньше такого не было, но сейчас бывает все чаще. И я вновь накручиваю себя, что со мной не так. или возьмет номер, позвонит, а потом отвечает даже на смс через сутки. Мне начинает казаться, что я не интересная.
У меня есть страх отношений, я думаю. Плюс со мной редко знакомятся, хотя внимание есть. Из за того, что нет мужчины долгое время страх просыпается вновь. Ведь нужно тренироваться в общении, чтоб он исчез. Что мне делать ,чтоб страх исчез?
Плюс есть страх, что меня променяют на другую. практически каждый первый реагировал на мою лучшую подругу. Отношений у них не было, Видимо я просто была не та, поэтому они переключались
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.