Як знайти сили жити далі?

З початком війни ми з сином переїхали до Польші, по проханню свекрухи вивезла й чоловіка-пияка. Ми з сином жили окремо від нього через його бажання випити, проте підтримували спілкування. Він навіть почав виправлятись, працював давав кошти не пив, говорив що мріє про те що наша сім,я буде знову разом щаслива. В такі моменти в нас налагодився близький контакт, як результат - я вагітна, при тому що лікарі говорили що дітей ніколи не зможу мати.
Чоловіку не говорила про це боюсь що відправить додому на аборт, боюсь що кричатиме що нагуляла бо живем окремо тільки в гості ходим один до одного.
Зараз мені неймовірно важко, моєї зп вистачало покрити витрати за житло і необхідне мені і сину. Через токсикоз не можу вийти на роботу 2 тижні, лікарняний не оплачується. Шефова дзвонить і каже що я їй не потрібна на цій роботі якщо не можу щоденно приходити.
Гроші закінчуються я в розпачі. Зверталась до волонтерів обіцяли передзвонити і допомогти але 3 дні зі мною на контакт ніхто не виходить.
Сил просто немає, бажання боротись за життя своє і дітей теж.
Я наче стала овочем нездатна навіть прибрати в хаті, готую через силу.
Що робити? Як мені вийти з цього дна?
Повернутись в Україну не варіант сину 17, не хочу щоб його не випустили. Залишати його самого страшно.
Де брати сили, що робити в мене навіть бажання до життя пропадає а це ще двох діток тягнути