Чому нескладуються стосунки з чоловіками?

Коли знайомлюся з новими людьми(більше маю на увазі чоловіків) і спілкуюся завжди хочу їм сподобатися і постійно щось перебільшую в розповіді про себе стільки багато гарного і хороого розказую.Проходить час ми спілкуємось на різні теми розмовляємо,вже і деколи про особисте.І потім це все переходить в те,що я починаю можна сказати "плакати в жилетку" як мені важко як мені погано жити,в мене погані стосунки з батьком(батько пє,постійні сварки вдома) і незавжди добрі з мамою(вона завжди перечить своїм словам,скаже наприклад що все мені надоїло я завтра візьму і заставлю переписати будинок на мене,а коли настане той день зробить вигляд шо нічого не казала,а мене це виводить із себе) і кому я потрібна і все таке.І після цього цікавість людини до мене проходить.І так завжди.Чому це відбувається зі мною?Таке відчуття деколи,що я немаю правильного поняття про сімю і відносини в ній.Я добре знаю як сваритись,не показувати своїх почуттів,не розказувати нічого батькам вони і так незрозуміють,або боятись розказати.