Live:
Нора Маркман
Нора Маркман 8 hours тому: «Вітаю! Співіснування з нарцисичними, чи навіть просто інфантильними батьками - це дуже непроста задача. Колеги вже багато правильних речей написали вище - в тому числі про співзале»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 11 hours тому: «Вітаю.У вашому повідомленні багато болю за тим, чого вам так не вистачало з дитинства. Коли людині з дитинства не вистачало близькості, всередині може залишатися "голод до любові"»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 13 hours тому: «Дякую Вам за відвертість. Можливо, напишу дивні речі, але наше життя будується за певними законами. Один з них: оточуючий світ притягує до нас саме ті обставини, які максимально п»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Инна Age: 22

хочу всех изменить!

Здравствуйте! Мне 22 года.С родителями мы живем в разных городах,несколько раз в год езжу к ним в гости. Начали жить отдельно,когда я поступила в институт. У меня есть черта в характере, которая просто отравляет жизнь мне и моей семье. Я хочу всех переделать, научить чему-то, расшевелить как-то. Причем иногда в довольно грубой форме.Мне почему то кажется, что они утратили вкус и интерес к жизни! Никуда не ходят, ни с кем не общаются. Я ругаюсь с ними из-за этого! Особенно достается моей маме. Я ее безумно люблю, но веду себя с ней ужасно, постоянно критикую ее, говорю, что она за собой не следит, распустила себя. Она расстраивается, но старается не показывать этого. А я только хочу чтоб она была красивая, успешная, счастливая. Умом я понимаю, что все мои действия-утопия, но иногда меня буквально «несет» и после этого я себя чувствую полнейшей скотиной по отношению к ней. Ведь она так меня любит и так старается для меня. А у меня в ответ какая-то необоснованная АГРЕССИЯ. Я не знаю откуда! Я очень люблю свою семью, но мне кажется, что они и не догадываются об этом. Они только и видят, что я недовольная всем и раздраженная. А я смотрю на них и не верю, что они уже совсем молоды и наверно им действительно не хочется каких то новых впечатлений. Хочу жить в мире. Читаю
<a href="/library.html">литературу по психологии</a>, стараюсь научиться себя контролировать, принимать все так, как есть. Причем в своей повседневной жизни я довольно веселый и добрый человек, никому из своего окружения не испытываю негатива, люблю смеяться и шутить. Но вот моя семья от меня очень страдает. Гноблю себя за это постоянно. Может быть я по-прежнему избалованный ребенок, который привык, что ему все прощают? Как мне повзрослеть?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?