Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 3 hours тому: «Вітаю ! Ви зараз переживаєте не просто «невдалу закоханість». Ви втратили те, що для Вас стало емоційно дуже значущим — не стільки реальні стосунки з цією людиною, скільки можливі»
question author 9 hours тому: «Але,скоро я зрозуміла, що мої почуття нікуди не зникають,а коли я його не бачу мені погано,я думала,що якщо не буду його бачити,це змінить ситуацію.Так,протягом того часу я не част»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 9 hours тому: «Добрый день. «Сейчас мне 27, порядка 7 лет избегаю нормальной жизни, в 21 год была попытка все закончить, внутренний критик просто огромен, сильных стремлений в эмоциональном план»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ксения Age: 25

Как научиться понимать друг-друга?

Моему молодому человеку 21, но его развитие можно легко оценить на все 25 а то и больше. Он самодостаточный, очень уверенный в себе, занимается бизнесом, очень общительный, умный.
Я его очень люблю. И он меня тоже. Мы встречаемся около 4-х месяцев. Но постоянно ссоримся. По мелочам.Я в отношении к нему выкладываюсь на полную. Делаю все, что ему нравится, отношусь соответственно. Он тоже выкладывается, я это чувствую. В основном он говорит, что очень счастлив сомной. Но как только ссора - говорит, что не получает от меня того, что ему нужно, а что именно он не объясняет, говорит, что ты знаешь, а просто нехочешь так комне относиться. Я немогу понять, что не так... И он не говорит. Только говорит, что предыдущая девушка делала все ТАК. Мы пытались расходиться, много раз - не получается, максимум день и все, он звонит, говорит, что не может без меня, ему плохо. А потом все заново: "Ты комне относишься, как через Ж...". Он не видит моих чувств (а я для этого делаю поступки). У нас присутствует все: любовные переписки, куча нежности, взаимная поддержка, позитив, очень хороший секс, понимание. Вот только мы не умеем уступать друг-другу. И каждый вопрос превращается в ссору и его слова, что я немогу ему дать то, что ему надо.
Мне уже очень тяжело. Я стала постоянно плакать, меня саму это роздражает. Во мне пропал позитив. Нервная очень. Мои чувства к нему искренние и очень сильные. Но он утверждает обратное, что это не чувства, а непонятно что...
Последняя ссора: есть предпосылки, что я беременна, он очень обрадовался, был счастлив, построил кучу планов, предложил вместе жить. Я спросила у него готов ли он отказаться от курения ради меня и нашего ребенка (я ужасно нелюблю курящих, а когда начинались отношения он соврал, что не курит) - он ответил: "та кароче, что ты пилишь меня". Мне очень неприятно было это слышать т.к. была уверенна на 100000%, что он ответит "конечно, любимая". И опять поссорились, он сказал, что виновата я и опять ипортила наши отношения. Я так больше немогу. Я все время во всем виновата. Как доказать ему, что я его люблю и нехочу ссор, просто его поступки меня обижают. Может я неправа? Как научиться уступать и его этому научить? Я очень хочу сохранить эти отношения. Заранее спасибо.
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?