Залежність у стосунках

Ставила чоловіковий телефон на зарядку і побачила на екрані сповіщення, що йому друг надіслав картинку з оголеною жінкою. Мене це сильно зачепило. Я не витримала і плакала. Чому - мабуть накладається те що стосунки в цілому дуже напружені, багато образ і намагання їх обговорити обертається тим, що чоловік мене звинувачує і критикує або пояснює все поважними причинами, або каже що це нічого такого.... ще недавно раніше коли заглянула в чоловіковий телефон, дізналася що чоловік переглядає порно, і це питання тоді між нами не вирішилося, він просто на це кричав що як я могла залізти в його телефон без дозволу. Також тоді я дізналася що він спілкувався з подругою, приховував це і обманював мене. І в цьому питанні я теж не відчуваю що воно між нами закрите і вирішене.
Далі я в стані настороженості і не можу відчути довіру, помічаю найменші деталі, мене починають зачіпати такі дрібниці як те що він кладе телефон екраном донизу.
Розумію що так більше не можу, умов щоб піти немаю (є діти, потрібно безпечне місце і кошти на життя). Я не заробляю. То діти хворіють, то дистанційне навчання, то канікули. Залишати самих вдома - під питанням чи безпечно. І крім цього в сама в нестабільному стані, знесилена, важко зосередитися на чомусь, наприклад зайнятися дистанційною роботою - я не вірю в себе і будь-якої спроби надовго не вистачає, закидаю.
Не знаю як зібрати себе докупи і куди рухатися.

Я поставила для себе точку, що більше не терпітиму таке ставлення чоловіка і якщо нема кроку назустріч це кінець, сказала йому про це. Він хвилину обіцяв все виправити і налагодити, а тоді знову почав кричати, звинувачувати що як я так прискіпливо придивлялась до його телефону, що він одразу не помітив що там, а я помітила, і щоб я знайшла собі попа якому будуть відправляти іконки а не цицьки....
Потім ми обоє напружені, я в рішенні зробити все можливе щоб піти, але дуже важко морально, ридала. Він тримався відсторонено, не готував мені каву як зазвичай, не цілував на прощання. Він ввечері бігав міряти тиск та пити заспокійливе, але - не розмовляв щодо стосунків і нічого не пропонував. Я переробивши всі справи по дому, коли опинилась з ним в одній кімнаті не витримала і пішла на зближення... Стало трохи легше в моменті, не добре але легше... але далі напруга наростає знову - бо не вирішені непорозуміння. Я розумію що своїм зближенням після того всього я підписую собі вирок, судячи з досвіду - він дозволить собі робити все те саме або навіть гірше...