Як допомогти сину?

Добрий день. Мене звати Оксана, мені 41 рік. Я власниця кафе. У мене є син 17 років, виховувала його сама. Чоловік покинув мене з дитиною відразу після її народження і сином ніколи не цікавився. З самого першого класу я привчала сина гарно вчитися, щоб досягти успіхів у житті. Задля цього я його ніколи не пускала гуляти, возила його сама в школу і забирала, що він не потрапив у погану компанію. Мої зусилля виправдали себе. Мій син і був у кожному класі відмінником, переможцем олімпіад. Вчився навіть влітку, без вихідних. Зараз вже вільно володіє двома іноземними мовами. Але починаючи з 7 класу почались проблеми, я змінила йому вже кілька шкіл. Проблема у булінгу з боку однолітків. Я думаю ви у курсі, що більшість підлітків зараз страждають алкогольною та наркотичною залежністю. Так само і у його класі наркомани почали знущатися над ним за те, що відмінник. При кожному переводі до іншої школи ситуація повторювалась - знову у класі одні наркомани, знову мій син приходить додому у сльозах та розбитим обличчям. Але всі мої скарги до директора школи і у районо ігнорувались - наді мною ніби насміхались, казали, що мій син сам провокує своїх однокласників на побиття. Але мій син усього лише вчив своїх однокласників правильно розмовляти, вони допускали у своїй мові граматичні помилки і мій син усього-навсього їх поправляв.У жодному разі не принижував нікого. Я його так виховувала, поважати себе, дбаючи про якість і чистоту свого мовлення. Але нікому нічого не доводеш. Щоразу це закінчувалось переведенням до іншої школи. І у цій школі, де зараз вчиться мій син, булінг повторюється. І я не знаю, що вже з цим робити. Разом з тим, тиждень тому з сином почалось відбуватись щось дивне. Він не може вчити уроки. До прикладу, якщо потрібно щось читати, він кожен абзац перечитує по 500 разів у прямому сенсі цього слова. І не може зупинитись. Я питаю, що сталось, він відповідає, що йому приходять в голову думки, які вимагають читати кожен абзац 500 разів, і погрожують, що якщо він цього не зробить - він стане двієчником і не вступить до вишу. Через це вже тиждень не ходить до школи, бо матеріал не запам'ятовується, а він боїться отримати двійку. Паралельно сняться жахіття, де він у школі отримує двійки. Я просто не знаю, що далі з цим робити, чи треба сина вести до психіатра. Тільки що потім про нас скажуть, був відмінником, а опинився у психушці. Допоможіть, будь-ласка, плачу цілими днями, вже сил нема. За що таке моєму синові. Хто довів його до такого? Що нам тепер робити?