Конфлікт між цінностями і потребами

Доброго дня.
Хочу звернутися за допомогою, за відгуком, для мене це дуже важливо зараз і немає можливості звернутися до фахівця особисто або обговорити з кимось...це дуже непроста для мене тема. Не знаю з чого почати...
Я пройшла дуже складний шлях в своєму становленні і зокрема в стосунках, в тому числі з допомогою співпраці з психотерапевтом, і з самостійного вивчення хвилюючих тем, і звертаючись сюди.
На сьогоднішній момент для мене дуже важлива вірність, відданість, взаємність у стосунках.
Нині я визначаю вірність як базову цінність у стосунках, і бажаю дотримуватися цього, що б не було.
В мене був етап у стосунках, коли я не дотримувалась вірності (йдеться не (тільки) про якісь фізичні контакти з іншими, а й про емоційну сторону), спираючись на те, що була зла на чоловіка, оскільки він не був мені вірним.
Тепер я розумію, що я не буду зраджувати і мені не ок зраджувати, не зважаючи на те, як себе поводить чоловік, мені потрібні стосунки з вірністю і відданістю.

Зараз є проблеми з налагодженням порозуміння і близькості з чоловіком. Є багато невирішених питань, образ, недомовок, які ще не вдалося вирішити... Тобто стосунки з чоловіком є, але вони не такі, як би хотілося, і зробити їх такими, як би хотілося поки що не вдається.

І тут в мене стається ситуація, коли в моєму оточенні з'являється мужчина (родич чоловіка, який приїхає до родини у відпустку), який проявляє буквально крихту того, чого мені бракує з чоловіком - щирість, залученість, емоційна включеність., без будь-якого флірту чи тому подібного підтексту, але ця крихта живості пробуджує в мені таку енергію, якої не було місяцями з чоловіком. В мене виникає попри мої цінності і свідомі прагнення бажання підтримувати контакт з цим мужчиною, я відчуваю на цьому контрасті, наскільки мені емоційно, аж до фізичного болю, дискомфортно перебувати поруч з моїм чоловіком, і в той же час інакше з тією людиною.
В результаті цього в мене виникає дратівливість навіть якщо в якихось дрібницях чоловік робить щось таке, що мені не подобається, здається недоречним, і тд.
Я розумію, що коли я вибираю включатися у взаємодію з іншою людиною (навіть коли це невинна розмова), коли це піднімає в мене якісь почуття, замість налагодити стосунки зі своїм чоловіком, і реагувати дратівливо на поведінку чоловіка - це свого роду зрада, перш за все зрада моїх цінностей. З іншого боку - замикаючи себе у стосунках з чоловіком, в яких тривалий час нічого не вирішується - це зрада моєї потреби бути живою і почутою.