Live:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 5 hours тому: «Нет, с детьми недопустимы поцелуи в губы, трогания за попу, и другие подобные проявления. И вы вполне можете достаточно жестко пресечь это, сказав четко про то, что вам такое не н»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 9 hours тому: «Доброго вечора. Насправді, адекватність в стосунках з рідними людьми цілком залежить від сприйняття самих стосунків. Те, що нормально для одних, для інших може сприйматися як неад»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 11 hours тому: «Добрій день! цитата: «Очень сильное выгорание ,проблема с рутиной» Эх, знать бы истинные причины выгорания(!) Но как это сделать? В Вашем посте идет речь о многих фигурах, нагруж»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Yuliia Age: 37

Дитяча психологія

Добрий день. Маю донечку, майже 6 років. В садочок не ходили жодного разу, завжди зі мною, може іноді трошки прогулятися з бабусею. Вперше пішли на гурток в 3 роки, пару занять і стала плакати, забрали, через рік пішли на арт терапію, декілька занять, почала плакати, забрали, потім танці, все те саме, ,і це знов пішли через майже рік, два місяці ходила дуже подобається все получається, пішли на малювання теж радіє дуже подобається. Перехворіли ГРВІ, прийшли на танці сльози плаче, до танцювала, наступного разу плакала дуже сильно, тренер сказала чого плакати мама все одно раніше не забере, це вона мені потім розповіла, і дуже гірко плакала із-за цього, але я у вікно побачила і забрала. Розмовляємо спокійно питаю що лякає, каже я не знаю, я хочу танцювати, я стараюсь пояснити що це для здоров\'я, для розвитку треба чимось займатися, добре піду ідемо біля дверей просто жах в очах, але на середину заняття зайшла, кажу бачиш яка ти крута, впоралась, наступний раз знов розплакалась вийшла, плаче така паніка в очах кажу пішли краще додому, ні хочу танцювати зайшла знов плаче, я кажу ми тебе любимо і без танців не треба страждати так, пішли. Прийшли наступного разу на малювання, зайшла знов сльози вискочила, я питаюсь і м\'яко і твердо вже казала будеш ходити бо людина має чимось займатись, якщо тут ні підем шукати інші ,якісь гуртки, ні не хочу хочу тут. І просто ужас в очах, я в розпачі. Дитина розумна комунікабельна з дітьми грається з дорослими спілкується, дуже рано почала говорити, в 4 сама почала читати, россуждає як доросла людина, дуже артистична, всьому двору устроює концерти, танцює, співає. Ми живемо в Україні, в країні війна ,але при дитині не пугаємось не лякаємось , вона не знає що таке взриви, не чує, але звісно сказати що все прекрасно не можна і вона може відчувати все одно від батьків страхи але ж наче все намагаємось робити спокійно, повна родина, живемо добре шолома не повишаєм навіть. Я боюсь ,що травмую її якщо вона буде сидіти зі мною скільки ще, має вже займатись з іншими звикати, тому що всього року ще й в школу. А з іншого боку вона так плаче, що я боюсь що дитині стане погано, вона плаче в очах паніка, вся покривається червоними плямами, але я піду за ручку двері береться плаче ще більше, наче там будуть бити зараз . Буду дуже вдячна за допомогу🙏🙏
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.