Під час стресу легко ображаюсь і починаю зриватися на оточуючих
Починаю згадувати колишнього, пишу йому та він мене лише ще більше дратує. Бо я прошу його допомгти мені з навчанням,а він каже що в нього свої справи є,а ось коли його друг колись про щось просив,то він йому допомогав.
Ось як так виходить,що коли я дійсно потребую чиєїсь уваги ,всім байдуже
Коли я починала скаржитись у групу з приятельками на одногрупника який невлучно подартував на болючу для мене тему, мені не одразу відповіли,а за той час поки я чекала в мене почалась істерика і образа,що ніхто не помітив мого повідомлення і я вирішила видалитися з тої групи,хоч і ула прив'язана до деяких людей. Абсолюьно анологічно я розірвала всі відносини які в мене були. І дружні,і романтичні і навіть товариські.
Та я не можу зрозуміти,чому всім настільки байдуже на мене
Авжеж я намагаюсь вислухати людину також,але мені рідко хтось щось розповідає. А коли розповідаю я це такі очевидні поради ,що мені вже нічого не хочеться розказувати
Я в усьому бачу лише знецінення моєї особистості,моїх емоцій,хвилювань.
Таке відчуття що я маю стати роботом ,та але ж я перестану бути собі цікавою, якщо відмовлюст від своїх бурхливих емоцій. Але люди навколо або взагалі ігнорують мою палку натуру,або я їх дратую. Бо всі навколо мене сприймають невсерйоз
А я хочу більше уваги ззовні.
Але як її отримати я не маю поняття. Як вирішити питання з образою,якщо мене всі постійно не влаштовують? І це до речі взаємно.
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.