Глухий кут у відносинах?

Вітаю!
Дуже прошу психологів та інших користувачів допомогти порадами та своїми думками. Ситуація така. У мене є хлопець, ми разом майже 4 роки. На початку цього літа він заявив, що нам вже треба переводити стосунки на інший рівень, тобто спробувати пожити разом. Я згодна, але ми вперлися в проблему житла і не можемо домовитися. Я не маю власного житла і знімаю кімнату. Вона дуже маленька, 8.5м, і хлопець до мене не переїде. А я не хочу переїзджати до нього, бо маю сумніви як зживуся з його мамою. Мене вона недолюблює, я точно знаю, і я там буду не зрозуміло на яких правах, якась приживала типу бідної родички. Я взагалі не уявляю сумісного побуту з нею. До того ж, раптом щось піде не так, я не зможу одразу взяти та піти від них, бо не маю свого житла. Ще мені подобається район де я зараз живу, бо мені зручно добиратися до роботи, а якщо жити у хлопця, то це їздити через півміста. Я запропонувала йому зняти житло разом, хазяїн комуналки може здати нам іншу кімнату, більшу, зручнішу, але хлопцю така концепція не подобається. Мої доводи він вважає недостатньо серйозними, типу я себе накрутила. Хто знас правий? Хто має піти на поступки?