Розчарування і відчай

Я дуже погано здала сесію, гірше за всіх. Я розчарувалася в собі. Хочу кинути і почати щось інше. Я вважаю неправильним здаватися через невдачі,але я просто зараз вважаю себе настільки дурною і нездібною, що здається у мене нічого в житті не вийде, куди б я не пішла. А в мене ще є таке, що я відчуваю себе добре, коли я краща за інших в чомусь. То зараз я взагалі дуже погано почуваюсь. Що б не робила, у мене перед очима картина, неначе всі стоять групою і обговорюють мене, кажуть та шо з неї вийде, вона нічого не варта, вона ніколи не досягне успіху, дивись як вона все поздавала, вона жалка, ти дивись, вона ще й хоче далі продовжувати, ще й працювати буде в цьому напрямі, а їй кращі кинути, бо буде тільки проблеми створювати, не будемо взагалі з нею спілкуватися, вона нам не рівня, о яка нагла, вона ще хоче чогось добитися, оце вона звісно високої про себе думки якщо вважає що достойна далі працювати, ми ніколи не будемо її поважати і відноситись як до рівної, ми будемо її уникати, насміхатися над нею і дивитись як вона одна буде падати все нижче і нижче, а коли вона звернеться до нас за допомогою ми її відшиємо а потім будемо між собою сміятися з неї,хто вона така щоб бути з нами на рівні.
Та я і сама в себе тепер не вірю. Не знаю, що робити, зневірилась зовсім. І що б я не робила, у мене назавжди в пам'яті цей період, де я потерпіла невдачу. Я вже не дитина, але чомусь цей період дуже по мені вдарив. Так погано бути гіршою. Здається, життя більше ніколи не налагодиться. Як я можу самій собі допомогти? Що робити? Дякую.