ситуація & питання описані нижче

перебуваю у відносинах вже четвертий рік, два з яких проживаємо разом. живемо у його бабусі, як то кажуть «всі під одним дахом». намагаюся хоч іноді щось допомогати, може не часто, але все ж таки хоч щось. але, вже не перший раз вона якось прискіпливо відноситься, навіть буває непристойними речами називає, то тупою, то ще щось, от і нещодавно я виявилася поганою тому що не прибрала за ним подушку яка була мокра від поту. хлопець мене іноді захищає, але як тільки він кудись відійде, вона починає на мене кидатися і постійно що вона ж за дідусем все робить. але хлопець не маленька дитинка, котрій треба, вибачте мене, сраку заносити на поворотах. і тарілку він може за собою прибрати, і в кімнаті пропилососити. і поганого в цьому нічого немає. навіть коли мене не було, він таке відчуття що чекав щоб приїхала і прибрала за нього. він жив з бабусею в дитинстві і таке відчуття що це вона його і навчила щоб всі робили за нього. і постійно за будь-яку тему вона починає дорікати. хлопець каже не звертати уваги, вона до всіх так (і це є правда), але я не можу просто вже терпіти. а переїхати ми ще не маємо змоги. як бути в цій ситуації? як себе краще поводити?