Як поводити себе з батьками і не переживати через їх емоції?

Відносини були складними все життя. Дуже часто чую від них наступну фразу: 'у нас може бути все добре тільки якщо все добре в тебе'. Або часто говорять, що все, що вони роблять - тільки заради мене. Іноді складається враження, що свого життя у них немає, є лише я. І від мене залежить їх щастя, настрій і так далі. Після мого заміжжя я з батьками спілкувалась не так часто і начебто стосунки були нормальними. Але зараз я розлучаюсь. Звісно, довелось про це повідомити мамі. Коли я сказала їй, вона дуже плакала, каже, що відтепер все життя шкереберть, що це мабуть щось пороблено, що буде все дуже погано.... Я намагалась її заспокоїти, як могла. Але досі голова обертом після таких сильних емоцій. Взагалі не знаю тепер, як спілкуватися далі? Як не сприймати їх емоції близько до серця? Мені після самого рішення про розлучення не було так важко, як зараз.