Live:
Вікторія Василівна Коханська
Вікторія Василівна Коханська 1 hour тому: «Вітаю Я вірно зрозуміла Ви роками живете в небезпечному місті, працюєте на двох роботах, займаєтесь своєю мамою, сином від першого шлюбу, чоловіком, ведете весь побут? А отримує»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 hours тому: «Доброго ранку! Дуже добре розумію Вас. Адже і син, і чоловік, і мама - це найрідніші для Вас люди. Ті, з ким Ви "зрослися", хто став частиною Вашого життя. А в таких випадках роби»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 7 hours тому: «З того, що Ви написали, можна зробити висновок, Ви вважаєте за краще виступати в ролі рятівника, хоча про порятунок Вас навіть не просять. Розберіться зі своїми мотивами, чому Ви »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Евгений Age: 33

Низкая самооценка и неуверенность в себе

Кратко обо мне :
Нету уверенности в себе , низкая самооценка ,не полноценная личность ,нет любви к себе. Не верю в себя . Не могу на себя опереться ,тяжело взять ответственность на себя ,не могу сделать выбор.Нет ИНТЕРЕСА не к чему Боюсь общения с людьми, всегда всем угождаю..Не могу конфликтовать ,такой себе добряк для всех, если что-то не нравится ,замыкаюсь в себе , могу высказать не довольство если буду уже на пределе. Боюсь новых людей ,нового общение ,боюсь показаться дураком перед ними. Из-за этого скован в движении в действиях в мысли. Заведомо всех ставлю выше себя , со своим мнением не считаюсь ,чужое всегда ставлю выше своего. Не могу быть самим собой , очень зажатый ,скованный . Боюсь быть в центре внимания, растворяюсь в любой среде , теряю себя, становлюсь незаметным. Не смогу поддержать разговор Я растерял всех друзей , сам их отталкиваю . Не могу открыться людям. Не знаю о чем с ними говорить , мне кажется со мной не интересно,скучно .
Так же презираю людей если считаю их глупее себя или же наоборот ,если кажется человек лучше меня то возвышаю его.
Идеализирую людей , думаю если встречаюсь с девушкой то лучше у меня не будет и буду держатся за неё до конца даже если пропадут чувства
Не могу себя заставить поменять свою жизнь, но жить так дальше не могу . Это каторга какая то, как будто в аду живу все это время.
Прошел с психологом 15 сессия,пришли к тому что это все из-за воспитания , отец у меня орал из-за разных пустяков, на всех в семье в частности и на себя. А мама сравнивала с другими и зачастую говорила, чтоб ей небыло стыдно за меня. Вообщем ,страхи и боязни что то сделать, да бы небыло замечания и крика от отца , а стыд ,вина,сравнение от мамы досталась. Вот только что с этим всем делать? Помогите пожалуйста, вряд-ли я решусь снова на психотерапию, может посоветуете материалы для самостоятельной работы ? Спасибо всем кто решит помочь и откликнуться
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?