Live:
Валентина Жемчужнікова
Валентина Жемчужнікова 10 hours тому: «Если честно, то понятнее не стало про ваши отношения какими они были до войны, про какие обиды жена говорила? Сейчас да, что-то накопилось и отношения как к соседей. Но были ж год»
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 10 hours тому: «Анна, Ваша проблема трапляється часто. Ви звикаєте до "милої версії" чоловіка з м'яким голосом, до його турботи. А потім трапляється щось. Він відповідає грубо, починає зникати. »
Світлана Матюха
Світлана Матюха 12 hours тому: «Вітаю. Ви пережили багато випробувань із самого дитинства, і заочно визначити, що саме з вами відбувається, неможливо. Однозначно ваш стан потребує уваги фахівця. Особливо турбуют»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Марина Age: 35

Депрессия

Моя жизнь похожа на ужас. Это сложно представить как можно мучиться и страдать каждую минуту от мыслей, что ты полное ничтожество. Меня может раздавить в лепешку плохое слово или негативное отношение ко мне. Дело в том, что в силу каких то обстоятельств у меня очень плохо развито мышление (может наследственность - отец пил, мать всегда была очень требовательна ко мне) и из-за того что я очень мало разговаривала с людьми, у меня не отработаны навыки общения с людьми. Сейчас сложилась такая ситуация: я работаю на небольшой должности - это для меня болезненный вопрос, т.к. хочется добиться большего. Коллега по работе которая была 2 года назад в такой же ситуации и с таким же окладом стала моей начальницей (ей 58), получает денег намного больше меня, но видимо какая то злость на меня осталась, а ее очень унижали вплоть до увольнения,ко мне же хорошо относилсь, она нашла во мне всю злость мира и сейчас открыто и за глаза начала унижать, оскорблять, игнорировать, потому что как я понимаю она была в облике доброй и заботливой (жаловалась, искала поддержки, которую я ей всегда давала),пока боялась за свое место (не отпускала меня, когда я хотела увольняться с этой работы). Я не знаю, что мне делать, так невыносимо видеть это двуличное существо и как с этим бороться. В то же время хочу очень уйти с этой работы и боюсь, что на новом месте начнется то же самое - я очень доверчивая и наивная, не смотря на свой возраст, не смогла научиться разбираться в людях. У меня вообще нет ни одного близкого человека,хотя живу с матерью, в трудной ситуации я всегда нахожусь одна и мне кажется меня никто не понимает. Выхода не вижу.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.