Live:
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 1 hour тому: «цитата: «в моєму розумінні чоловік не має питати, а має мовчки робити. Мовчки прищрдити з повними торбами, мовчки допомагати і вирішувати мої проблеми, не питати : “Я не хочу щоб м»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю! цитата: «Просто я справді не розумію де правда?» Як Вам така думка - немає іні правди, ані істини в цьому питанні? Ви - люди з різних світів. Відповідно з відмінним досві»
question author 6 hours тому: «Коли ми посварилися, я так злилася що він в повідомленні просив помиритися, казав що дуже любить і сумує (ми живемо в різних містах), я відповіла, що це точно кінець і він відповів»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Катя Age: 16

Притворство другим человеком зашло далеко

Добрый день, не знаю, может это и прозвучит смешно. Несколько лет назад начала из интереса притворяться парнем в интернете. Хотела немного попритворяться, и удалить аккаунт. Но это зашло всё слишком далеко: со временем я придумала целую биографию к человеку, которого я выдумала, он имел и прошлое, и настоящее, я начала отделять этого человека от себя, и когда я переписываюсь, то у меня само по себе меняется мышление, манера общения, поведения, как я начинаю даже думать от мужского лица и мужским голосом, иные эмоции и реакции на определённые ситуации, совсем как иной человек, у него есть своя внешность и голос, я больше имею представление о Артёме (назовём его так), чем о себе - а себя же настоящую, кто я, мои предпочтения и т.д я просто не знаю. Я начала уделять его виртуальной жизни больше времени, чем своей реальной, забила хуй на все, что в жизни моей происходило, все мои мысли забиты об возможных выдуманных ситуациях Артёма, я чувствую себя гораздо увереннее, когда им притворяюсь. Более того, я познакомилась с девушкой, и мы начали встречаться. В отношениях 2 года. Когда она пишет что-то о чувствах, то Артём (соответственно я) испытывает море эмоций, от его лица у меня есть к ней на подобии сильных чувств, и в то же время настоящая я совершенно равнодушна к ней. Когда я пишу о каких-то ситуациях из его жизни, то эмоции я испытываю, будто всё, что он написал реально происходит. Это всё очень сложно объяснить. Честно, даже обидно, что я не парень, мне им быть комфортнее даже как-то. Когда я пыталась покончить с этим всем, то у меня были жуткие истерики, мне было тяжело. Не знаю почему именно - от привязанности к девушке, или от того, что Артёма больше "нет", я постоянно могу даже после того, как закончила с этим думать от его лица на автомате. Да и в конечном итоге всё возвращалось на свои места и я заново им привторялась. Что это такое?
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?