Що робити коли не знаєш чого хочеш в житті?

Після переїзду, я втомилася постійно шукати щось добре в людях, так як колектив ніякий мені важко там знаходитися, проте працюю бо добре платять.Чи подобається те що я роблю я не можу сказати, але щоб зовсім не подобалось теж не можу, раніше було цікаво тепер ніяко, тим більше що замість роботи основної на мене звісили роботу секретаря, це не є моїми обовязками і мені образливо за себе але не знаю що з цим робити, бо від того залежить премія в кінці року і доводиться терпіти.я задумалася про те щоб кинути роботу і переїхати до родини але страх що я не знайду нічого цікавого для себе сильніший, і ось я наче застрягла, я не можу себе зрозуміти що дійсно мені подобається а що ні, де себе знайти я теж не знаю, бо мені важко виразити свої думки і те чого я хочу тому і звісили на мене ноги і всі вилізли на голову. Як по дурному я боюся образити почуття інших а вони ні.я чужа в колективі і самотня в чужому місті, ні родини ні друзів ні сім\'ї вони всі там а я тут, сиджу і жалію себе.а що як я не знайду того що мені дійсно подобається і упущу шанс на краще життя?я невпевнена в собі людина і глибоко в душі переконана що зможу все змінити.як мені віднайти себе?я розумію що те моє я десь заховалося і наче втратила себе. Кажуть ні риба ні мясо.я стараюсь казати людям те що вони хочуть почути а своєї думки не кажу або її просто немаєЗ переїздом по роботі усе стає жахливішим з кожним днем.Як знайти себе?і кинути цю роботу? От як??як віднайти сенс? бо зараз у мене дім робота дім робота і все.а ні іще глибока самотність закрита посмішкою не плачу а сміюся закриваючи себе таким чином від світу.і якщо глибоко копнути я нічого не відчуваю.я навіть не можу сказати чи я люблю свою родину?і завжди хочу сподобатися людям і це дивно!То з чого почати?як зрозуміти себе?Розграфляти листки на щоб яхотіла не варіант кажу зразу, пробувала і не помогло.Дякую.