Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Ваши отношения виртуальные, а они всегда основаны на воображении, что вызывает эмоциональные переживания. Виртуальные отношения — тренажер для развития чувств, фантазий и навы»
question author 5 hours тому: «Реакція на відповідь № 391851 для Віталій Вікторович Бондарчук Дякую за вашу відповідь. Мої батьки начебто і розуміють ситуацію і в той самий час»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 10 hours тому: «Співчуваю, ви пережили — величезний стрес, фінансове виснаження та постійний страх за майбутнє дитини. Ваше відчуття безсилля і вигорання абсолютно зрозуміле. Ви з мамою вже зробил»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Nh Age: 18

Детская психологическая травма

Добрый вечер. Пишу здесь для того, что бы мне помогли избавиться от моей детской психологической травмы. Моя проблема заключается в том, что когда мне было 5 лет, мои родители наняли мне учительницу по математике для подготовки в первый класс. Я очень хотела в школу и надеялась, что эта учительница мне поможет, но случилось то, что мучает меня до сих пор и привело к тревожному расстройству, паническим атакам, замкнутости, застенчивости, проблемам с самооценкой, непринятием своей внешности и другим проблема, которые мне мешали и мешают по жизни. Когда я не понимала какого то примера, задачи, учительница с сильной хлопала учебником, била им по столу, все принадлежности разлетались по всей комнате, я думала, что ещё чуть чуть и она меня начнёт бить. Я до сих пор помню свои перепуганные глаза, помню то, как боялась того дня, когда она должна была прийти. Помню, как я убегала в туалет, закрывалась там и не выходила от туда, пока она не уйдёт. Я так делала пару раз, Ее это очень злило, я думала, она просто так не уйдёт, выбьет эту дверь и достанет меня из под земли. Она приказывала моим родителям не выпускать меня из дома, не разрешать смотреть телевизор, играть с детьми, потому что я, с Ее слов, тупая, и мне уже ничего не поможет. В эти моменты я сидела, взявшись за голову, захлебываясь в слезах и не понимала за что мне все это. Когда я жаловалась маме и говорила, что боюсь Ее, моя мама говорила мне просто сидеть смирно, ровно, и соглашаться со всем, что мне скажет учительница. Была она моей учительницей не долго, в конце концов, родители отказались, что бы она ко мне ходила, но этих пару раз мне хватило по сей день. В школу я пошла запуганной, если учителя кричали на других детей, я с ужасом вспоминала свою учительницу, приходила домой и рассказывала маме, как я боюсь ходить в школу. С тех пор я закрылась в себе, я была уже не тем ребёнком и так по сей день. Помогите мне пожалуйста, это портит мне жизнь и я очень зла на эту учительницу, и на себя потому что я не смогла за себя постаять, что не смогла себя защитить, разрешала так с собой вести.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?