Live:
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391402 для Людмила Петровна Колесник Дякую Вам за таку змістовну відповідь. Багато з того, що Ви написали, дуже відгукнуло»
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391401 для Володимир Анатолійович Тарасенко Дуже дякую за таку глибоку відповідь. Мені дуже відгукнулася Ваша думка про по»
question author 2 hours тому: «Реакція на відповідь № 391400 для Ирина Константиновна Зубиашвили Дякую Вам за таку детальну відповідь. Дійсно, у мене є відчуття, що чоловік не»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Натали Age: 27

Я плохая дочь?

Мне 27 лет, уже больше 9 лет живу в другом городе. Тем не менее мама постоянно контролирует каждый мой шаг.

Пример ситуации.
Я решила сменить работу, мама об этом узнала и прокомментировала "снова у тебя ничего не получится"

Мое увлечение роликами и йогой - "лучше бы занялась нормальным спортом"
Попытка рассказать о новом креме для лица - "Вот волосы уже испортила, теперь до лица добралась"
Все мои попытки сократить общение воспринимаются в штыки, маме нужно каждый день знать что у меня все в порядке. Хотя если при этом ограничиться 10-минутным ежедневным разговором - ей надо было выяснять подробности и найти возможность чем-то меня "уколоть".
Сейчас собираюсь к ним на новогодние праздники, но вчерашний разговор с мамой меня поставил в тупик. Как выяснилось, она обижается на меня за события 6 месячной давности.

Дело в том, что родители приезжали погостить ко мне летом, я старалась сделать все чтобы им было у меня удобно, при этом бросить на это время работу я не могла - поэтому отправляла их на пляж, а сама работала.

Приехали они накануне моего дня рождения. В процессе приготовления праздничного обеда мама решила что у меня плохо работает слив в раковине на кухне, и поэтому папе срочно надо было заняться его ремонтом. Итог - на кухню зайти невозможно, вместо готовки нужно бегать по соседям за молотком и прочими, гости уже на подходе, а у меня грязь и ничего не приготовлено толком.
На мои слова что можно было бы сделать это и в другой день если они так хотели помочь - я услышала что я неблагодарная, что мой день рождения это всего лишь один день в году ничем не примечательный, и что я их выгоняю и плохо принимаю.

Думала что все это забылось, однако при разговоре что я собираюсь в гости мама намекнула на серьезный разговор в котором мне предстоит что то намотать на ус.
Я выпытала у нее подробности и услышала что я "всем своим видом показывала что чужие люди - гости на день рождения- мне важнее родителей и что я не проводила с ними достаточно времени" При том что на тот момент у меня были проблемы с финансами и работать было надо - забыли.

Сейчас со зла сказала ей что больше не приеду - потому что не хочу ехать за 1000 километров для того чтобы поругаться.

Знаю что этим не закончится, потому что у двоюродной сестры свадьба, ехать надо все равно.
До поездки месяц, а у меня теперь опускаются руки. Если приехав остановлюсь не у родителей - стану для мамы врагом народа. А если остановлюсь у них - буду ежедневно выслушивать какая я плохая дочь.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?