Страх самотності/стосунків

Привіт. Не можу будувати стосунків з чоловіками. Взагалі.
І дуже боюся так і залишитися самотньо. Іноді здається що з мене сміються через абсолютну відсутність особистого життя.
Коротко історія: в батьків дуже погані стосунки, ніколи не розуміла чому ці люди не розлучилися(як пам\'ятаю дитячу сімю - мама працює, тато бухає).
Тому завжди багато вчилася і потім багато працювала. В плані карєри і фінансів в мене все ОК. В плані друзів також, але виключно дівчата. Здається я просто не сприймаю себе як жінку яка може подобатися чоловікам. І мене гнітить відсутність досвіду з ними. Дуже хочу сімю і роблю все для того щоб уникнути будь яких стосунків. Раніше намагалася спасти батьків, зараз вже з тим заспокоілася. Шкода лиш даремно потраченого часу. Вважаю себе ненормальною бо в 25 років ні з ким не зустрічалася ще. Через це невпевнена буваю, особливо коли хтось подобається.
Чомусь люди кажуть що я карєристка, хоч не вважаю то правдою, просто намагалася вирватися з проблем своєі сімї.
Дуже боляче і самотньо від того що я нікому не потрібна (тільки мамі яка життя вгробила самовіддано пожертвувавши собою для тоіх сімї. Через що на неї злюся).
Я головою розумію що мужики є нормальні, а от зразу показу що закрита. Чи когось боюсь розчарувати, чи себе вже не знаю.
Дуже цікавить погляд з боку на всю цю заплутана ситуацію і чи таке лікується. Дякую.