Live:
question author 48 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392131 для Ирина Константиновна Зубиашвили А что это за правила?»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Ви дуже багато написали, з чого слідує висновок, що під керівництвом психолога потрібно змінювати світогляд - ставлення до себе, людей та світу. Процес цей досить тривалий. І розп»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Прочитав, что Вы написали, я поняла, что нужна помощь в восстановлении общения и близости с мужем. Проблема ваших отношений заключается в неумении эффективно общаться не переходя »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nastasi Age: 25

Как простить отца за то, что дал пощечину и разбил нос и мать, которая не воспрепятствовала?

Случай произошел уже около 10-ти лет назад, когда мне было приблизительно 13 лет. Помню только, что сказала что-то обидное маме. а папа дал пощечину и разбил нос. Дальше помню только. что я в ванной кровь течет из носа и на помощь приходит бабушка. Просил ли отец прощения. не помню. Помню только, что мать не вступилась. В результате, вспоминая это сейчас в душе прокатилась волна горячей ненависти к ним, даже не знаю к кому больше - к отцу или к матери. Хотя я пыталась их простить и вроде бы простила.
После этого случая и начались проблемы: ссоры, еще несколько драк с отцом. Впоследствии, начала механически уворачиваться, когда он делал резкие движения в моем присутствии. Ненавидела его в эти моменты...Помню, как резала себе ладоши рук, когда было так невыносимо в сердце, что физическая боль давала облегчение. Когда они это обнаружили, повели к психологу. На приеме отец на вопрос психолога, почему он смотрит на меня таким тяжелым взглядом, сказал, что я оторвалась от семьи. В тот момент что-то в душе надорвалось.
Все выше пыталась отразить четко в тех эмоциях, которые испытывала ребенком, в мыслях, которые роились в голове. Сейчас хочу все это переосмыслить - так как вижу, что у меня не ладится с мужчинами. Были отношения, в первую очередь, с мужчинами, которые старше меня. Второе - они ко мне относились жестко. А сейчас я встретила хорошего человека, перень моего возраста почти (27 лет) и все равно не могу найти общий язык - обвиняю часто, как по накатанной. Чувствую, что все это как-то связано с ситуацией в семье. Также добавлю, что у меня есть младшая сестра, к которой в детстве ревновала - папа придумал ей ласковое имя (а мне нет) и всегда мне говорил "Ты же старшая сестра".
Сейчас родители живут в России - мне легче без них, но и боль есть, когда вспоминаю что-то из нелегкого прошлого.

Еще несколько слов о себе: я не проблемный ребенок, всегда хорошо училась, без каких-либо негативных особенностей тяжелых, обычный ребенок. Часто чувствовала, что для того, чтобы нравиться папе, чтобы он гордился, мне нужно заслуживать это, его <a href="/category-psihologiya-lubvi-pg-1">любовь</a> и приязнь. И не было чувства, что у меня это выходит. Похоже, он ни разу не говорил мне, что гордится.

Писала все это, как бы ныряя в детские ощущения, которые до сих пор!!! живут внутри. Даже слова детские.
Хочу их простить, "выровнять все это", принять и отпустить навсегда. Очень надеюсь на вашу помощь!

Спасибо, что прочитали
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.