Live:
question author 1 hour тому: «Реакція на відповідь № 392131 для Ирина Константиновна Зубиашвили А что это за правила?»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Ви дуже багато написали, з чого слідує висновок, що під керівництвом психолога потрібно змінювати світогляд - ставлення до себе, людей та світу. Процес цей досить тривалий. І розп»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «Прочитав, что Вы написали, я поняла, что нужна помощь в восстановлении общения и близости с мужем. Проблема ваших отношений заключается в неумении эффективно общаться не переходя »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nikd96 Age: 11

Ничего уже не понимаю

Здравствуйте .Мне 17 лет и ,как и всех в этом возрасте,меня мучает очень много вопросов.Месяц назад я окончила школу,сдала экзамены,хорошие балы.Это мне стоило многого,кучу нервов потратила.Всё мне казалось, что я слишком жалею себя,что я ничего не добьюсь в жизни,потому что не знаю даже близко ,чего хочу.То есть, я знаю ,что хочу получать удовольствие от жизни,сделать счастливой свою семью,обеспечивать семью,а это мама(с папой в разводе,он живёт в другой стране)бабушка,дедушка,старший брат и собака.Очень
боюсь допустить ошибку и поступить не туда,вообще выбрать не тот путь.У меня нет особых талантов ,но я пытаюсь быть интересным человеком.Это тоже волнует,ведь обычно интересные люди не пытаются быть такими, они просто такие есть,родились.
Постоянно чувствую,что не способна ни на что,хотя раньше такого не было.Если я захочу ,я горы сворачиваю.Я это знаю.
Со сверсниками я постоянно соперничаю и это портит нашу дружбу.Так оглянулась,а друзей то и нет настоящих,в отдельные моменты времени они есть,а потом дружба проходит.Я боюсь, что это я всё порчу и не достойна просто иметь настоящих друзей,я хороший друг,я так думаю,но постепенно из-за каких-то причин я теряю интерес к людям,мне больше не хочется с ними видеться ,соримся короче .
Я боюсь, что проживу жизнь зря, ничего не добьюсь и сдамся просто и всё. Боюсь работать на нелюбимой работе и не иметь мужества что-то поменять.Я не слабачка и знаю это совершенно точно,как бы это ни звучало,но сейчас я постоянно сижу дома, чувствую себя очень немощной какой-то ,не хочу никуда ходить
Нет сил...так точнее.
Ну и конечно же я волнуюсь,что меня не полюбит никогда парень,такой как я хочу, а не полюбит из-за внешности.Это вообще отдельная тема...Я себе сегодня нравлюсь,завтра нет,от освещения зависит)))
И ещё я постоянно боюсь упустить какой-то важный и единственный в жизни шанс.
Всё это только верхушка айсберг ,но я была бы очень благтдарна,если бы вы помогли мне разобраться хотя бы с этим для начала .
Спасибо
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.