Question by:
Катя
Age:
32
Есть ли жизнь после развода?
Добрий день.
Я,здається, вже остаточно вирішила розлучатись з чоловіком. Здається, бо така я є- невпевнена ні в собі і ні в чому на світі. Вчора вже нарешті писала позовну заяву на розлучення, але не занесла. Я дуже переживаю, як це вплине на моїх дітей.
Я сама росла без батька.Майже його не бачила, бо він живе за вісім тисяч километрів звідси. Скільки ми з братом ни допитувались в батьків чому він не залишився, а вона не поїхала з ним, чіткої відповіді так і не почули. Я не знаю що відчував мій брат. А сама пам’ятаю, що були моменти в дитинстві, коли я ридала і мріяла про одне: чтобы приехал папа, мы с ним шли по улице и увидели любого-любого из знакомых и я бы сказала: «Это мой папа!»
Я далека від психоаналітики, але і на «хлопський розум» можна здогадатись, що від цього пішли мої невпевненість у собі, у завтрашньому дні,куча комплексів, закоханість в педагогів, викладачів, і не знающо ще там. Мабуть : )
Я зволікала з прийняттям рішення в першу чергу через дітей. Як це позначиться на них? Як вчити дітей що потрібно прощати, якщо сама не змогла?Але в домі постійні стреси для них- сварки, крики і «матючки» між найдорожчими для них людей. Я хочу розлучитись не тому, що чоловік не хоче мінятись, не тому що він не хоче бути кращим батьком(терпіти, безумовно любити, читати про виховання дітей, нормально працювати і приносити стабільно гроші і т.д). Не тільки. Мене в церкві застерігають від помилки-не розлучайся, а намагайся сприймати чоловіка таким яким він є. Навіть не сподіватись, що він може змінитись накраще(бо може і не змінитись), а просто прийняти те, що є. Так ось, я зрозуміла, що я слабка і не зможу приймати його таким, яким він є. в мене не вистачає терпіння, сили волі . Але чи не буде дітям ще гірше? Які в них комплекси можуть виникнути? Як це може вплинути на їх подальше життя?(дітям 5 і 2рр.)Це ж не річ викинути.щойно написала, і побачила статтю "сімейні криси" так от ми не пройшли нормально і перших двох етапів. і нашому подружжю 5 років...
Думаю, що хочу почути не тільки поради щодо подальшого життя, але й підтвердження моєї правоти. Тоді мені буде легше. Хоча, якщо я неправа, то знати об’єктивну правду це теж дуже добре. Заздалегідь вам вдячна.
Я,здається, вже остаточно вирішила розлучатись з чоловіком. Здається, бо така я є- невпевнена ні в собі і ні в чому на світі. Вчора вже нарешті писала позовну заяву на розлучення, але не занесла. Я дуже переживаю, як це вплине на моїх дітей.
Я сама росла без батька.Майже його не бачила, бо він живе за вісім тисяч километрів звідси. Скільки ми з братом ни допитувались в батьків чому він не залишився, а вона не поїхала з ним, чіткої відповіді так і не почули. Я не знаю що відчував мій брат. А сама пам’ятаю, що були моменти в дитинстві, коли я ридала і мріяла про одне: чтобы приехал папа, мы с ним шли по улице и увидели любого-любого из знакомых и я бы сказала: «Это мой папа!»
Я далека від психоаналітики, але і на «хлопський розум» можна здогадатись, що від цього пішли мої невпевненість у собі, у завтрашньому дні,куча комплексів, закоханість в педагогів, викладачів, і не знающо ще там. Мабуть : )
Я зволікала з прийняттям рішення в першу чергу через дітей. Як це позначиться на них? Як вчити дітей що потрібно прощати, якщо сама не змогла?Але в домі постійні стреси для них- сварки, крики і «матючки» між найдорожчими для них людей. Я хочу розлучитись не тому, що чоловік не хоче мінятись, не тому що він не хоче бути кращим батьком(терпіти, безумовно любити, читати про виховання дітей, нормально працювати і приносити стабільно гроші і т.д). Не тільки. Мене в церкві застерігають від помилки-не розлучайся, а намагайся сприймати чоловіка таким яким він є. Навіть не сподіватись, що він може змінитись накраще(бо може і не змінитись), а просто прийняти те, що є. Так ось, я зрозуміла, що я слабка і не зможу приймати його таким, яким він є. в мене не вистачає терпіння, сили волі . Але чи не буде дітям ще гірше? Які в них комплекси можуть виникнути? Як це може вплинути на їх подальше життя?(дітям 5 і 2рр.)Це ж не річ викинути.щойно написала, і побачила статтю "сімейні криси" так от ми не пройшли нормально і перших двох етапів. і нашому подружжю 5 років...
Думаю, що хочу почути не тільки поради щодо подальшого життя, але й підтвердження моєї правоти. Тоді мені буде легше. Хоча, якщо я неправа, то знати об’єктивну правду це теж дуже добре. Заздалегідь вам вдячна.
Liked: 1 from 1
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
