Live:
question author 3 hours тому: «Але,скоро я зрозуміла, що мої почуття нікуди не зникають,а коли я його не бачу мені погано,я думала,що якщо не буду його бачити,це змінить ситуацію.Так,протягом того часу я не част»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 3 hours тому: «Добрый день. «Сейчас мне 27, порядка 7 лет избегаю нормальной жизни, в 21 год была попытка все закончить, внутренний критик просто огромен, сильных стремлений в эмоциональном план»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 4 hours тому: «Здравствуйте. Спасибо, что так подробно описали своё состояние. По вашему сообщению видно, что вы уже давно пытаетесь разобраться в происходящем и найти способ справляться. Специа»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Катя Age: 20

Відчуваю апатію протягом 2-х місяців, немає інтересу надо чого, складно спілкуватись, їсти і т.п.

Протягом 2-х місяців почуваю себе погано. Немає сил встати з ліжка, помити голову, почистити зуби, не хочу виходити на вулицю та спілкуватись з кимось. Живу з хлопцем, він завжди запитує, що сталось, щоб я йому розповіла, що зі мною відбувається, але я не можу навіть слова видавити, якийсь бар’єр, я не хочу ні з ким розмовляти, не хочу слухати нікого. Я почала деградувати, мені це не подобається, я злюсь на себе ще більше через це, але нічого не можу зробити з цим.

В мене вже були випадки, коли я так почувалась, але я не зверталась до психолога, завжди через 3-4 місяці, просто якось сама вже себе витягувала і через силу щось робила.

Я гадаю, що це сталось можливо через роботу, я її покинула, через те, що зараз немає нормально прибутку, сил немає, в мене нічого не виходить, вся сім’я поїхала, ще й дідусь у лікарні. Це все дуже тисне на мене.

Я можу заплакати просто так, хлопець одразу запитує, що сталось, відповідаю нічого, і роблю вигляд, що нічого не сталось, що все добре і перестаю плакати, чомусь тримаю все у собі, хоча зазвичай ми завжди ділились один з одним проблемами , які відчуваємо.

Я не можу нормально зосередитись, почала забувати частіше щось, стала неуважною, мучає також безсоння, або якщо вдається, то засипаю в 5-6 ранку. Я буває взагалі не їм, а буває починаю переїдати сильно. Моя робота, яка мені дуже подобалась, більше не подобається, мене нічого зараз не цікавить.

А зараз я не можу спілкуватись, взагалі не знаю чого я хочу, і як мені взагалі жити, я зараз не живу, а існую.

Таке відчуття, що я нікому не потрібна і вгазалі, мене ніхто не чує, мені самотньо і я не можу з цим нічого зробити.

Буду вдячна вашій допомозі!
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?