Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 27 minutes тому: «Вітаю ! Мені здається важливим зараз трохи змінити фокус. Ви описуєте не просто соціальну тривогу чи труднощі адаптації до гуртожитку. Схоже, що на вас одночасно навалилося кілька»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 37 minutes тому: «Вітаю «Соціальна тривога й ступор: Переїхав у гуртожиток до нових сусідів. Через страх першого контакту й тривогу заблокувався — не можу змусити себе встати, поїсти чи нормально »
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю! Machina_tank_terminator - Ви так цікаво підібрали собі Нік. До речі, коли він з'явився - ще давно чи тепер, у стані хвороби? цитата: «Тиск дедлайнів: Навчання та практич»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik466 Age: 19

Я не знаю, что мне делать

Закончила школу к 2020 году. Всю жизнь мечтала стать врачом. Завалила химию и биологию. Год сидела дома, потом опять сдавала, уже в 2021. Снова неудача. На этот раз химия подвела ( по биологии 53)
Решила бороться, так сказать, за свою мечту и пошла в мед на факультет СПО (будущий фельдшер), решив, что там буду учиться для подстраховки и параллельно готовиться к ЕГЭ снова.
К тому что учиться будет нелегко даже на СПО я была готова с самого начала - все-таки медицинский. Но что все будет настолько….ужасно я и представить себе не могла. Лекции непонятные, ничего толком не объясняют, анатомия, которая длится у нормальных факультетов минимум год, у нас впихнули в полгода, ещё и объединили с физиологией (получилось полгода анатомии, полгода физиологии)
Оценки ужасные, если не сказать хуже. К ЕГЭ готовиться времени нет. Заканчивать СПО и потом поступать на вышку не вариант - мне уже почти 20 лет. Руки опустились окончательно. Не хочу готовиться к ЕГЭ, не хочу учиться на СПО… ничего уже не хочу. Ещё и с памятью проблемы дикие, хотя раньше их не было. Ничего не запоминается, голова соображает туго, сама себя не узнаю. Самое печальное то, что я поймала себя на мысли о том что мне нравилось бы здесь учиться, если бы учёба была организована нормально. Почему-то годовую программу по латыни нам впихнули в полгода, т.е. мы проходим все то же самое что и лечфак только в сжатые сроки. Я уже думала забить на ЕГЭ и доучиться хотя бы на СПО и работать фельдшером, но я не могу. Я очень хочу получить высшее образование и стать врачом, я не хочу быть фельдшером. Я перестала радоваться жизни, хочу вечно со злым лицом и психую из-за любого вопроса, огрызаюсь на родственников. Недавно на ушице меня случайно зацепил плечом прохожий и я разревелась прямо там. Начинаю себя ненавидеть за то, что меня раздражают улыбающиеся люди. Ненавижу себя за то что радуюсь, когда кто-то плачет или у кого-то что-то не получается. И дико бешусь если кто-то достигает успеха в чем-то. Ненавижу себя за это чувство, за то, что я не могу нормально порадоваться за людей, за то, что не могу взять себя в руки и что-то сделать со своей жизнью. По учебе скопилось очень много долгов. Мама сказала, если меня отчислят - я пойду тереть полы, а такой жизни я не хочу. Хочу наложить на себя руки, потому что не вижу иного выхода из ситуации.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?