Live:
Марія Радченко
Марія Радченко 5 hours тому: «Дякую за відповідь! Щодо сумнівів, чому одні жінки знайомляться з молодшими чоловіками, а інші - не знайомляться - це уже питання уподобань. Якби їй хотілося познайомитись зі старш»
question author 9 hours тому: «Реакція на відповідь № 392042 для Ирина Константиновна Зубиашвили Цей стан більше двох тижнів,мабуть,варто вже звернутися.Дякую вам»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 9 hours тому: «Ви дуже довго були у стані стресу і тепер ваш стан – це захисна реакція нервової системи. Цей стан називається - екзаменаційне вигорання. За ним стоїть реальне емоційно-когнітивн»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Карина Age: 14

Не вера в свои силы

Привет, я начала заниматься боксом два месяца назад, мне очень понравилось и я решила превратить это увлечение в будущую свою профессию. Тренер замечательный человек, команда такие же позитивные и классные ребята, даже подруг нашла. Первый месяц все было замечально и делалось на энтузиазме, я даже и не думала о том, что у меня не получится победить через пол года на Чемпионате Украины! У меня была непоколебимая уверенность в своем успехе!
Но недавно закралась одна мысль, на которую я даже не сразу обратила внимание, пока она не стала заполнять все мои мысли: *а вдруг проиграю*, *а что, если я себе придумала этот успех*, *тренер говорит что большая часть украинских боксерок калечи и я их вынесу на раз два, но я не верю ему*, *а что если она будет более опытней, уменее и хитрее меня? я же новичок в этом деле, какие-то пол года занимаюсь, а она наверняка не один год*. Я вкладываю в каждую тренировку всю душу, получаю от этого удовольствие во время и после завершения неё, но если этого мало? Что если это не мое и как бы я не старалась ничего не выйдет, мои ожидания и мечты не сбудутся?
Но я вижу свои успехи почти на каждой тренировке, мои навыки не те что были неделю назад! Тренер тоже замечает мое рвение и прогресс, даже говорил что я могу стать чемпионкой, что для своих лет я здоровая соперница. Но даже после всего этого я не чувствую что это мои победы, будто заслужила их не я, а тот же тренер или Давид был просто не в настроении, поэтому мне удалось его побить.
И я понимаю, что если через пол года выйду на ринг с такими мыслями, победа мне не светит. Я пытаюсь мыслить позитивно, как это советуют в интернете, настраивать себя на победу и т.д. Но чувство, что я лгу сама себе, просто стирает в прах все надуманное.
Мне уже надоело это.
Я хочу убрать это мерзкое чувство и глупые мысли из головы, но не знаю как. Ещё хочется узнать, причину их появления.
Очень надеюсь на вашу поддержку и совет!
Заранее спасибо!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.