Live:
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 1 hour тому: «Вітаю! цитата: «Як мені почати цей шлях до себе, коли я поки що навіть не розумію, ким є без цієї надії?» вважаю Ваше прагнення вчасним і сміливим кроком. Шлях до себе. З чого ві»
Яна Кузик
Яна Кузик 3 hours тому: «Доброго дня. В першу чергу хочеться відмітити, що один із найважливіших і також найважчих кроків Ви вже зробили. І це був навіть не один крок - побачити, що те що відбувається »
Людмила Петрівна Колесник
Людмила Петрівна Колесник 5 hours тому: «Вітаю ! Ви зробили важливий крок — визнали, що більше не хочете жити в очікуванні й відкладати власне життя на потім. Півтора року Ви вкладали свої почуття, надії та уявлення п»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Юляша Age: 30

Моя "половинка" меняет пол

Здравствуйте. Читала здесь историю о том, что муж меняет пол. У меня ситуация похожая, но не совсем. Мы 9 лет жили в лесби-паре, и теперь я узнала, что моя половинка собралась менять пол. Диагноз получен, проходит комиссию для разрешения. У меня есть сын трех лет, с ним проблем нет, он уже называет его мужским именем и вопринимает как мужчину. А вот у меня внутренняя работа идет очень тяжелая. С одной стороны, я именно этого человека полюбили и люблю, жизни без него не представляю. В социальном плане станет только лучше для нас: сможем пожениться, перестанут судить и шептаться за спиной, что две лесбиянки. В сексуальном плане пока не знаю, как будет. Есть волнения по поводу физической стороны здоровья, но там не так все страшно должно быть. Просто а кто теперь я? Нормальная гетеросексуальная женщина? Но меня не интересовали и не интересуют мужчины. Как впрочем,и другие женщины. На данном этапе по дому ходит "нечто": уже не моя женщина любимая, но и еще вроде не мужчина. Поэтому я не могу определиться, что и как я чувствую. Что я буду чувствовать, когда ТС-переход завершится? Вдруг я не смогу продолжать так же любить и принимать нового человека, мужчину? Хотя это вроде та же моя Светочка, которую я так давно знаю. Но, оказывается, не знаю, с другой стороны. Будет ли он меня любить так же? Или захочет "нормальную", а не лесбиянку? Еще протест вызывает тот факт, что мне дали выбор без выбора! Или принимать, или уходить, третьего не дано. Но это НЕ МОЙ выбор! В-общем, чувства очень неоднозначные, тяжелые. Докатилась до антидепрессантов. Болезненно переживаю каждый новый рассказ о шагах по переходу: анализах, встречах с психиатром и пр. Ему радостно, а мне...надо принимать и тоже радоваться, а самой плохо от этого всего. Что делать? Как сделать так, чтобы этот выбор - принимать - стал МОИМ?
Спасибо...
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.