Live:
Анна Ланина
Анна Ланина 7 minutes тому: «Вітаю Вас Запрошую до себе в терапію🫂 Я розумію,що треба зрозуміти себе та кохану дівчину, спробувати вирішити для себе як "Я" хочу і можу жити далі»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 9 minutes тому: «Кожна людина має свою історію життя. Те, що у Вашої дівчини був хтось до Вас, ніяк не робить її прокаженою. Це її минуле, те, що вже скінчилося і залишилося позаду. Ви її справжн»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 6 hours тому: «Доброго дня. Якось сумно читати ваш лист- такі взаємні сильні почуття, кохання й водночас такі страждання. Думаю, це дійсно дуже важко обирати між своїми переконаннями й почуттями»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Пустыня Age: 24

Не могу говорить о своих эмоциях и чувствах.

Доброго Вам времени суток, уважаемые психологи! :)
Суть вопроса вот в чём: мне очень тяжело облекать свои эмоции и чувства в слова, вплоть до того, что когда человек начинает допытываться, я просто умолкаю. Мне проще промолчать, чем начать что-либо объяснять.

Сразу оговорюсь, что я всегда за то, чтобы существующую проблему обговорить и придти либо к возможному компромиссу, либо сразу выяснить, что кого не устраивает и, если нельзя придти к обоюдному соглашению, тогда пойти каждый своей дорогой, но главное, не молчать! Но вот уже довольно длительный период я замечаю за собой, что не могу проговаривать одолевающие меня эмоции и чувства личного характера. Совсем не могу! Я думаю об этом, и в моей голове целое литературное произведение образуется, но как только хочу высказаться, мне, словно кто-то рот закрывает. Не могу и всё.

Тошно от самой себя. Такого никогда раньше небыло.
К примеру, говорит мне человек: «Я тебя не понимаю. Не понимаю, чего ты хочешь. Не понимаю, к чему ты стремишься. Не понимаю твоего поведения и поступков». И я бы тысячу раз всё объяснила, в голове – поток мыслей и ответов. Но в последний момент я думаю: «Ну и толку объяснять и рассказывать». И молчу. Это не касается работы, но затрагивает всё, что касается личного. Так не может быть. Это не правильно.
Я так старалась научиться контролировать свои эмоции и не быть тряпкой, что как-будто сама себе поставила запрет на их озвучивание. Никому нет никакого дела, что у тебя там внутри, так зачем, и людей, и себя напрягать, разочаровывать. Люди нынче зациклены на себе. Ну и фиг с ним. Они не виноваты, что я ожидаю от них другого. Но теперь я не могу говорить, даже если это нужно, необходимо, правильно и от меня этого ждут!
Вообще последним временем избегаю общаться с людьми. Мне как-то не интересно, хотя по натуре я человек коммуникабельный. Период такой, но я не хочу, чтобы людям было со мной не комфортно из-за моих личных проблем.

Как выйти из этого состояния? Спасибо большое за подсказки!
С уважением!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.