Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 6 hours тому: «Вітаю ! Мені здається, Ви точно не вигадуєте своїх відчуттів. Якщо всередині є неспокій, образа, відчуття, що Вас не до кінця чують, — це вже достатня причина до себе прислухатися»
Нора Маркман
Нора Маркман 15 hours тому: «Вітаю! Співіснування з нарцисичними, чи навіть просто інфантильними батьками - це дуже непроста задача. Колеги вже багато правильних речей написали вище - в тому числі про співзале»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 18 hours тому: «Вітаю.У вашому повідомленні багато болю за тим, чого вам так не вистачало з дитинства. Коли людині з дитинства не вистачало близькості, всередині може залишатися "голод до любові"»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Светлана Age: 18

не хочу своего парня

Добрый вечер. У меня такая проблема.
А августе будет 2 года, как я встречаюсь со своим парнем. У нас все неплохо, но причина в том, что я его не хочу. Точнее, я и секса не хочу, но и парня не хочу. Когда мы только начинали встречаться, я была влюблена, я это чувствовала, потом влюбленность прошла и ее место заняли другие чувства. Привычка (в хорошем смысле), комфорт и спокойствие рядом с ним, желание заботиться, рассказывать ему обо всем, что-то делать вместе. У меня сильное влечение к нему. Не сексуальное, а обычное. Хочется прикасаться к нему, хочется обнимать его. Я просто обожаю обнимать его, на душе становится очень хорошо и тепло... но вот при поцелуях я не чувствую ярких эмоций. Мне не противно, но и удовольствия я не получаю. В принципе, самый первый поцелуй тоже прошел совсем обычно (я даже разочаровалась). Парень ждет, когда я решу заняться с ним любовью, и морально я этого, в принципе хочу, но физически не особо. Бывает только, когда я выпью (но я уже давно ничего не пью и не хочу). И еще, когда мы ласкаем друг друга (не касаясь интимных мест, конечно) мне достаточно хорошо, но в какой-то момент мое тело становится словно каменное, удовольствие исчезает мгновенно, в голове мысли типа "это так мерзко и противно, как тебе не стыдно..." и так далее. И я начинаю плакать, слезы сами наворачиваются. Парень уже привык. Только грустно вытирает мне их, спрашивая: "Эх... опять?".
А еще я начиталась всякой ерунды в интернете, что если ты парня не хочешь, значит он не твой человек, не твоя любовь, надо другого искать... и хотя я понимаю, что это бред, и секс - это еще не любовь, но из-за таких постов возникают одни лишь сомнения... ладно бы секса не хотелось, так еще и от поцелуев эмоций особо нет(( Что вы мне посоветуете? Ждать какого-то определенного момента или все же заняться любовью с ним? Вдруг потом мне захочется...
к слову, других парней я в этом плане тоже не хочу, никогда не возникало мыслей, что мне хочется в сексуальном плане какого-нибудь парня. да и не фригидная я вроде, от ласк же получаю удовольствие... хотя и кратковременное.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?